Подумалося... Якби у квітні цього року, ми атакували Донецьку ОДА та Луганське СБУ точковими ударами або підірвали разом з усією рашистсько-терористичною сволотою, що там сиділа, ситуація б була зовсім інша. Безумовно, ми б тиждень виправдовувалися перед цілим світом і пояснювали, що знищили банди озброєних терористів. І нас би зрозуміли. Але ми б точно не мали такого глобального "геморою" як зараз. Напевно, там би загинули десятки кримінальних відморозків, але ми б врятували тисячі й тисячі безневинних жертв і зберегли Україну від війни. На жаль, наша молода країна, після потрясіння Майданом, не була готова до таких рішучих і жорстких кроків. Це правда. Справа не в слабкості і тут немає чиєїсь вини, просто так склалися об'єктивні обставини на той час. Зрештою, маємо, що маємо... Нічого, не розлабляємось, бо назад дороги нема. Наша боротьба триває і ми переможемо!