Вчора Верховна Рада створила ряд загроз для конституційно-правового поля та суверенітету України.

По-перше, "донбаські закони" проголосовано у незаконний спосіб. Таємним голосуванням не можна ухвалювати закони, які фундаментально змінюють порядок територіальної організації влади та повноваження окремих громад, ставлячи їх у нерівноправне становище з іншими.

По-друге, не визначеним залишається список громад, де діятиме закон про особливості повноважень органів місцевого самоврядування. Так само у законі не названо орган влади, який уповноважений такий список затвердити. Направду цей закон неможливо виконати у конституційний спосіб.

По-третє. Найголовніше те, що ухвалення цих двох законів не призвело до досягнення мети – мир на Донбасі не настав. За добу, що минула інтенсивність обстрілів росіянами (терористами) позицій українських військ посилилася.

Ці закони не будуть визнані самими терористами. Відтак конституційний лад, суверенітет та територіальну цілісність країни принесено у марну жертву Путіну.

Пропрезидентські депутати, експерти та журналісти у дискусіях довкола "донбаських законів" посилаються на безвихідь і ставлять риторичне питання: "Що було робити?"

Перед усім визначитися із переліком громад, де запроваджується особливий порядок управління. Це можуть бути, як окремі населені пункти так і райони в Донецькій та Луганській областях. Далі, коли вже Росія виставляє себе посередником, а не стороною конфлікту, слід вимагати від неї закриття кордону та контролю за його режимом з боку України та ОБСЄ. Умовою вступу в дію цих законів має бути повне звільнення військовополонених та заручників, зокрема тих, хто перебуває у російських та кримських в'язницях та абсолютне припинення вогню. Необхідно здійснити бодай приблизний облік кількості населення, яке залишилося у зоні терору, щоб порахувати обсяг ресурсів, необхідних для його життєзабезпечення. Цього ніхто не робить.

"Донбаські закони" приймалися не в інтересах громадян, які страждають від війни та терору, а щоб задовольнити піар-інтереси російської влади. Верховна Рада пішла на приниження гідності нашої держави з незрозумілою метою. Мабуть тому і голосували за ці закони таємно.

Не виключено, що результатом ухвалення цих законів буде проведення парламентських виборів у зоні терору, що дасть можливість не лише протягти до Верховної Ради "Опозиційний блок"; партії С. Тігіпка, комуністів, Розвитку України, а також лідерів терористів у шести, чи більше, мажоритарних округах. Не дарма зона терору розширюється.

Попри таємне голосування за "донецькі закони", можна чітко ідентифікувати політичні сили, які взяли на себе відповідальність за них. Разом з комуністами та різномастими залишенцями Партії регіонів, це – Блок Петра Порошенка (партія УДАР) та Народний фронт (Арсенія Яценюка – Олександра Турчинова). У їхніх списках балотуватиметься до парламенту ряд громадських активістів та журналістів. Вони вже несуть політичну відповідальність за діяльність цих суб'єктів політики. Отже мають дати публічну політичну оцінку тому, як ці закони було ухвалено, їхньому змісту та наслідкам застосування.

Журналіст С. Висоцький, який балотується від Народного Фронту, вже висловився публічно з цього приводу. Теж саме мали б зробити і С. Заліщук, С. Лещенко, Н.Найєм, В. Сюмар, Н. Соколенко, Т. Чорновол та інші.

Декларуючи намір створити у парламенті міжфракційне об'єднання громадських діячів та журналістів ці політики, у якості першого спільного політичного кроку, могли б замовити фахову юридичну експертизу процедури прийняття та змісту законів і оприлюднити її результати. Це потрібно з огляду на те, що "донецькі закони" створюють величезну загрозу державності України, її економіці та суспільній безпеці. Нові політики, яких прищеплено до стовбурів головних політичних сил несуть за них політичну відповідальність.