Андріївський узвіз. 20 вересня 2014 року

Для тих, кому усе погано. 10 причин для оптимізму.

1. Ми живемо в Україні. Ми ще ніколи не жили у цій країні. Ми жили на Львівщині, Полтавщині, Києві. Але ніколи ми не жили по справжньому в Україні.

2. Територія України, як це не дивно, збільшилася, а не зменшилася. Бо до України доросли землі Херсонщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини. В Запоріжжі на будинках більше жовто-блакитних прапорів ніж в Тернополі.

3. Українці вперше після Київської Русі РАЗОМ дали відсіч орді зі Сходу. Зі зброєю в руках.

4. Вперше з часів Мономаха Європа зрозуміла, що ми частина Європи. Частина Європи, яка може стримати Орду.

5. Президент, Уряд і майбутній парламент кращий за президента, уряд і парламент, який був ще рік тому.

6. Громадяни стали субєктом політики. Спитайте у Журавського.

7. Україна вперше з часів Хмельницького має військо. Справжнє народне військо. Не вірите, запитайте у тисячі волонтерів, які це військо годують та одівають.

8. Українці позбавилися комплексу меншовартості. Раз і назавжди. Ніхто і ніколи із нас з вами за кордонном не скаже : "я русский". Бо наша країна народила Революцію гідності. Революцію, про яку складуть легенди у всій Європі.

9. Ми живемо у країні, для якої свобода стала національною ідеєю. Не гроші і достаток, а саме свобода. Вистраждана і винесена на фанерних прострілених снайперами щитах. Обгоріла під вогнем градів і смерчів.

10. І саме головне. Ми стали християнами. Бо жодна нація у світі не підтримує ближнього свого, як це роблять зараз українці.

І ми обовязково переможимо. Разом. Пліч опліч. Бо цього хочуть міліарди вільних людей у світі. А значить цього хоче Бог.