bolotnoedelo.info Сепан танцює лінді хоп

За начебто зламаний поліцейському палець під час акцій на Болотній площі Степан Зимін отримав три з половиною роки в'язниці.

Я зустрілась із Сашею Кунько, хлопець якої уже два роки перебуває в ув'язненні в Росії. Його арештували після протесту на Болотній площі в Москві в травні 2012 року, коли десятки тисяч людей виступили проти сумнівних результатів президентських виборів.

Модне московське кафе повнилося розмовами, коли я увійшла. Старовинні столики та стільці юрмилися між книжковими полицями. Люди тинялися навколо, шумно наливаючи собі безкоштовний чай, каву та частуючись печивом – у цьому закладі ти платиш лише за проведений там час.

Я прийшла на зустріч з 22-річною Сашею Кунько, хлопець якої, Степан Зимін, був заарештований 8 липня 2012 року - за місяць після його участі у протестах на Болотній.

Два роки

 Спогади Саші про той день такі живі, наче це сталося вчора. "То було літо, прекрасна погода і ми мали чудові плани на день", – розповідає вона. "В обідній час подруга прислала мені повідомлення з таким текстом: "Ти знаєш, що сталося зі Степаном?" А потім вона вислала мені посилання на телевізійну програму, і я побачила, що поліція арештувала його за підозрою у застосуванні надмірної сили щодо працівників поліції та участі у масових заворушеннях. Вони не показували його фото, тільки ім'я й дату народження – все збігалось. Я не повірила своїм очам. Я зателефонувала Степану, та він не відповідав. І все. З того дня ми більше не говорили по телефону. Минуло вже майже два роки…" Вона опустила голову.

Я попросила Сашу розповісти про Степана, і її обличчя засяяло. "Ми знали один одного два роки до арешту. Ми були хорошими друзями. Познайомилися у танцювальному класі, вивчали лінді хоп… ми ходили на танцювальні вечірки, брали участь у міжнародних танцювальних заходах. Він – великий ентузіаст з багатьма хобі, включаючи східну культуру – Степан вивчав арабську мову і навіть стажувався в Єгипті".

Вона повертається до дня арешту. "Я шукала його до пізньої ночі. Координатор з волонтерської організації "РосУзнік" допоміг мені з адвокатом і ми вирушили до Луб'янки (досудове СІЗО). Вони сказали нам, що він там, але не дозволили побачитися з ним. У той час я було переконана, що це якесь непорозуміння, і все швидко владнається".

Судове засідання відбулося наступного ж дня. "Я не могла бути присутня, тому що не близька родичка. Отже, я кілька годин провела під дверима суду."

Степана звинуватили у тому, що він кинув шматок асфальту в поліцейського, який поранив свого пальця. Проте медична експертиза довела, що палець був зламаний в результаті скручування. Я запитала Сашу, чи звинувачення подало якісь інші докази його вини. "Були подані свідчення "жертви" та його колег…", - додала вона. Двох поліцейських. "Але вони постійно плуталися в свідченнях і не змогли дати жодної чіткої відповіді на запитання Степанового адвоката". Її голос тремтів від обурення. "Отже, за цей начебто зламаний палець він отримав три з половиною роки у в'язниці… Я не знаю, як вони можуть з таким жити. Я не знаю чи вони розуміють, що вони насправді зробили Степану, чи ні."

"Це не повинно було трапитися з нами… Важко повірити, що лише в січні йому виповнилося двадцять років, а вже через півроку його заарештували."

Зв'язок зі світом

Несправедливість може озлобити людину, але Саша стверджує, що Степан лише став мудрішим та більш врівноваженим. Це неймовірно, говорить вона, що йому вдається переживати весь цей стрес, абсурдність ситуації та зберігати спокій. Я запитала її, чи вона рахує місяці до звільнення Степана. "Ні", - відповідає Саша - "життя триває. Так легше. Я намагаюсь концентруватися на позитиві і підтримувати зв'язок із Степаном через листи."

"Це надзвичайно важливо – писати листи тим, хто позбавлений зв'язку із зовнішнім світом. Адже одного дня він зустрічався з друзями, мав мобільний телефон, доступ до Інтернету, плани… А наступного дня він опиняється посеред чотирьох стін, він повністю ізольований. Тож листи допомагають йому бути на зв'язку. Будь-які найменші дрібниці, які він дізнається про зовнішній світ, нагадують йому про життя до арешту."

Саша також говорить про людей, з якими вони ніколи не зустрічалися, але які пишуть Степану листи підтримки. "Для Степана важливо усвідомлювати, що його не забули, що його підтримують багато людей, навіть з-за кордону. У нас величезна підтримка... А є багато ув'язнених людей, про яких насправді ніхто не знає… і тоді людина залишається наодинці, віч-на-віч із системою."

Наостанок я напитала, чи вона досі танцює. "Я залишила це заняття. Без мого партнера я більше не отримую від цього задоволення."

Незважаючи на те, що простір для свободи вираження власної думки дуже швидко звужується, багато людей в Росії продовжують її висловлювати. А тому з 6 до 12 жовтня активісти Amnesty International будуть солідарно підтримувати їх протягом Тижня дії. Аби переконатися, що російські лідери розуміють - решта світу не буде мовчати. Під девізом "Не мовчи!" активісти в Бельгії, Нідерландах, Франції, Чехії, Польщі, Фінляндії, Україні і в Росії проведуть демонстрації, перформанси та флешмоби, писатимуть листи і підписуватимуть петиції, протестуючи проти триваючого наступу на основні свободи громадян Росії.