У драмі Шиллера «Змова Фієско в Генуї» мавр, що виявився непотрібним після того, як він допоміг графові Фієско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї дожа Доріа, виголошує крилату фразу: «Мавр зробив свою справу, мавр може йти». Схоже, що так звані російські добровольці, мобілізовані на боротьбу проти нашої країни, вже не дуже потрібні Кремлеві і його господареві. Більше того, їх уже не пускають назад на батьківщину після тяжких військової праці.

Російський кордон стає малопроникним для постачань зброї, амуніції і ще дуже багато, чого так потребують ДНР і ЛНР. Для багатьох з ідейних борців і псів війни, які вирішили заробити зброєю в східній частині України, така ситуація виявилася абсолютно несподіваною.

Як пише сайт «Газета. Ru», до прибічників «русской весны» виникає все більше запитань з боку правоохоронних (російських. — Авт.) органів. За словами польового командира з ДНР Олега Мельникова, всі, хто перейшов кордон у неофіційних місцях вважаються порушниками. «На офіційних КПП справи не кращі: оформити гуманітарний вантаж практично неможливо. Російські прикордонники серйозно змінили ставлення до добровольців і активістів». Заступник міністра оборони самопроголошеної ДНР з питань розвідки, на прізвисько Хмурий, підтвердив, що останні тижні спостерігається різкий спад числа добровольців і постачань зимової форми з Росії. Ополченець і координатор негуманітарної допомоги Олександр Жучковський також говорить, що проблеми на кордоні з переправленням добровольців і вантажів за останні тижні почастішали і проводити неофіційні постачання стає все складніше.

Скарги так званих міністрів і польових командирів ЛНР і ДНР можна сприймати з відомим скептицизмом. В усякому разі, захисники Донецького летовища чи Дебальцевого не відчувають за інтенсивністю обстрілу особливих проблем у терористів зі снарядами. Проте, деякі деталі вже внутрішньоросійської політики проглядаються.

Головний редактор сайту «Спутник и Погром» Єгор Просвірнін скаржиться, що щодо нього і його сайту ФСБ веде дослідчу перевірку на предмет екстремізму. Він не виключив порушення «через діяльність сайту» справи за частиною 2 статті 280 КК Росії (публічні заклики до екстремізму з використанням ЗМІ), яка передбачає до п’яти років колонії.

«Спутник и Погром» працює з 28 квітня 2012 року, але за словами Єгора Просвірніна, влада не звертає на нього уваги. «Той факт, що екстремізм на сайті відповідні органи раптово побачили саме зараз, одночасно із затримкою вантажів для Новоросії на кордоні, викликом до Центру протидії екстремізму МВС добровольців, які повернулися до Росії, і тому подібне, дозволяє мені передбачати, що річ саме в спробах зруйнувати недержавну інфраструктуру, яка підтримує Новоросію».

Олексій Живов, організатор мітингу «Третя битва за Донбас», розповідав про великі проблеми з узгодженням цього збіговиська в Москві. При цьому «Акцію скорботи» на Поклонній горі, організацію якої пов’язували з російською владою, провести все ж таки дозволили, хоча й обмежили чисельність учасників.

У міру того, як розгорталася агресія Росії на Донбасі, експерти передбачали, що дуже скоро в російської влади виникнуть проблеми з тими, кого вона послала на війну в Україні. Ми не розглядаємо тут участь регулярних російських військ і диверсійних груп. Вони підконтрольні владі і наразі загрози для влади не являють. Ось такі собі добровольці погрожують вийти з-під щільної опіки московських кураторів.

Певну зміну московської політики відразу відчули глашатаї націоналістичних та імперських ідей. Стрєлков-Гіркін все частіше в Інтернеті критикує позицію російської влади, а також її донецьких і луганських посіпак. Зрозуміло, що він ображений тим, що його «заслуги» належним чином не оцінили. Але це не все. Він відображає образу тих, хто з ідейних міркувань прийшов на Донбас. Гіркін і йому подібні все частіше говорять про зраду не просто Новоросії, а російської справи.

Про це вже не говорить, а кричить і б’є на сполох ідеологічний наставник Стрєлкова Олександр Дугін. У своїй статті «Проти Путіна готується змова» він засмучується, що «За останній час сталася різка зміна в політичному курсі Росії — від Путіна часів повернення Криму — до сьогоднішнього, жовтневого Путіна — це якась абсолютно інша людина... Мій прогноз песимістичний: Путін захоплений групою людей, які виконують замовлення зовнішніх центрів для його блокування. Він дезорієнтований, дезінформований, потрапив під якусь форму шантажу, саме геополітичного шантажу, представниками цих глобальних кіл і їхніх мереж, які примудрилися, власне, кардинально змінити внутрішню інформаційну політику Росії. І, оскільки Путін — патріот і лідер російського світу і ініціатор Російської весни, я гадаю, що проти нього готується змова з метою його скинення».

Хто ж, на думку Дугіна, здійснить цю змову? «Для цього, звичайно, розчаровані патріоти просто необхідні. Саме вони, на думку американських замовників цього перевороту, спрямованого на скинення Путіна, повинні повстати проти президента».

Вільно або за завданням згори, що теж виключати не можна, Дугін вказує на виниклу для російського режиму небезпеку. Розчаровані бойовики починають повертатися туди, звідки прийшли. Тепер у них на руках зброя і вони цілком можуть повернути її проти своїх колишніх господарів.

Це нижній рівень небезпеки для кремлівського господаря. Набагато гірша ситуація на верхніх ешелонах влади.

Невідомо хто реально складав прогноз розвитку ситуації у зв’язку з агресією проти України, але вже очевидно, що розрахунки не виправдалися. Все зв’язалося в тугий вузол. Починаючи від героїчного опору української армії, неможливості перешкодити прозахідному курсу Києва, західних санкцій до різкого і глибокого зниження цін на нафту і пов’язаної з цим девальвації рубля.

Партія війни в московських коридорах влади не має достатніх аргументів для продовження і, тим більше, розширення агресії. Навпаки, умовна партія миру з цифрами в руках обережно доводить необхідність протилежного. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, міністр фінансів Антон Силуанов прямо заявив, що Росія не може дозволити собі раніше заявлену програму озброєння на 2016—2025 роки. «Зараз готуватиметься нова програма озброєння. Ми в рамках цієї нової програми озброєння хочемо вже переглянути той обсяг ресурсів, який витрачається, щоб він був реалістичнішим».

У перекладі з бюрократичної мови на нормальну це означає, що грошей на мілітаризацію і амбітну програму оснащення армії і флоту сучасною зброєю немає. Можна передбачати, що подібне діє на Путіна доволі витверезливо. З урахуванням того, що після довгого розгойдування велика частина держав-членів НАТО затурбувалася про свою безпеку й розглядає питання значного збільшення військових витрат, російська політика щодо України набуває абсолютно іншого відтінку. Змагатися із Заходом у перегонах озброєнь не міг СРСР, куди там сучасній Росії.

Кремль опинився в складній ситуації. За великим рахунком, наразі в Росії активістів внутрішніх і бойовиків, які повернулися з Донбасу відносно небагато. Проте з ними, на відміну від лібералів боротися складніше. Останніх можна просто обізвати п’ятою чи шостою колоною, агентами Америки та й годі. З націоналістами та імперцями набагато гірше. Адже вони за наших, за російських людей боролися проти... і подібне. Народ хай неактивно, але їм співчуває, особливо ті, хто більше кричить, але не воював.

З врахуванням як внутрішнього, так і міжнародного становища Росії в Кремлі просто зобов’язані, керуючись відчуттям самозбереження продумати план не просто так званого «зливу Новоросії», а й заспокоєння занадто активних і некерованих. Покарання особливо балакучих добровольців, які повернулися, і активних пропагандистів «русского мира» має стати застереженням дуже багатьом. Скоріше за все, дійде і до переслідування націоналістичних волонтерів, яких звинуватять у «незаконному перетині кордону», «зберіганні зброї та вибухових речовин» і іншому. Влада знайде, в чому звинуватити і за що посадити.

Є іще один аспект. Всі прекрасно розуміють, що нинішнє припинення вогню є чисто дипломатичним прийомом. Довго воно не триватиме. Якщо Росія поступово знижуватиме допомогу ЛНР і ДНР, то довго вони не протримаються. І тоді потік бойовиків, які відступають під ударами української армії, може попливти до Росії. На них там ніхто не чекає, вони нікому не потрібні. Від них лише додаткові клопоти, а їх і так вистачає.

Як мавр у Шиллера, вони свою справу зробили. Для них кордон буде наглухо зачинено. Хто пройде таємними стежками — отримає термін ув’язнення. І чималенький. Під завісу драми на Донбасі.