«Пане, Кличко, так не можна ставитися до проблем наших бійців!!!»

Саме так хочеться кричати йому! А чи може бути інакшою реакція, коли, як виявляється, для вирішення однієї з основних проблем 12 БТО «Київ» він, будучи мером столиці, не міг місяцями відправити листа.

Мова йде про визначення пункту постійної дислокації нашого 12-го батальйону тероборони у межах столиці.

Ще 3 липня це питання на пленарному засіданні Київради порушив Київський міський військовий комісар.

21 липня, після повернення від наших бійців, офіційне звернення командира 12-го батальйону Андрія Микити з цього приводу було передано Кличку.

24 липня, а також 4 вересня про необхідність, все ж таки, визначити пункт постійної дислокації БТО «Київ» на засіданні міськради вкотре нагадав міському голові заст.командира батальйону Антон Шаповал. Тоді Кличко сказав: «Я впевнений, що це питання робоче, і не бачу ніяких проблем, щоб ми його вирішили».

10 вересня рідні наших бійців, перекриваючи Повітрофлотський проспект, вимагали серед інших – вирішення питання пункту постійної дислокації БТО.

Практично на кожному з останніх засідань Київради на проблемних питаннях наших бійців акцентують увагу колеги: Sergiy Gusovsky, Igor Lutsenko, Роман Головня, Олексій Гриценко, Ігор Мосійчук, Андрій Лозовий та ін.

18 вересня – група бійців разом з командиром батальйону А.Микитою вкотре озвучили цю проблему як на пленарному засіданні міськради, так і під час зустрічі у кабінеті Кличка. У той же день він повідомив, дивлячись в очі бійцям, що відправив відповідне звернення до Міністра оборони та чекає відповіді.

Ще тоді його слова: «я відправив…, я чекаю …», для мене прозвучали, як «знущання» над бійцями! Бо я глибоко переконаний, що у Кличка як мера столиці, було достатньо можливостей, щоб вирішити це питання протягом уже минулих 3-х місяців… Адже він міг просто піти до кабінету Гелетея, зустріти його на Банковій чи Грушевського тощо. Врешті-решт, вирішити це питання можна було і через заступників міністра. Але і це так…

А сьогодні на своє звернення я отримав копію так званого «листа до Гелетея»… і.. я побачив, що датоване воно лише … 19 вересня (!!!). При цьому у мене є сумнів, що саме 19-го лист був підписаний. Про сумніви напишу згодом, після того, як з’ясуємо, коли саме звернення отримали в Міноборони.

Я не знаходжу пояснень, мені складно зрозуміти, ЧОМУ таке відношення у міського голови до проблем бійців?... А відтак, я вважаю беззмістовним надалі звертатися до нього щодо подібних питань чи будь-якої іншої допомоги.

Колегам, друзям, волонтерам пропоную об’єднати наші зусилля для спільного візиту до Міністерства оборони щодо вирішення питання з пунктом постійної дислокації нашого батальйону, створення єдиного координаційного центру, «гарячої лінії» з допомоги 12-му батальйону та взяти під жорсткий контроль роботу кожного чиновника, до обов’язків якого входить забезпечення наших бійців.

Між іншим, сьогодні, після завершення робочого дня, разом з Андрій Коломійченко плануємо виїжджати до наших бійців з черговою волонтерською допомогою. Якщо від рідних чи близьких щось передати – готові забезпечити доставку!