Про журналістів, культурних діячів та інших "суміжників", які зібралися до Верховної Ради.

Шановні друзі! На вас чекає або доля Ар'єва або ж доля Вакарчука. Тобто ви або припините бути зірковими журналістами і станете пересічними парламентарями, або кинете Раду і повернетеся до професії. Третього варіанту не існує.

Власне, це те, за що боролися - прибрати з ВР усіх "сумісників" - незалежно від того, з чим вони суміщають: чи з бізнесом, чи з журналістикою, чи з творчістю. Адже справжня робота в парламенті вимагає усіх сил та усього часу, бо інакше зараз неможливо. А сумісник швидко перетворюється на "кнопкодава".

Саме тому ми зараз не пішли до Ради - а то б могли скласти на рідному 95-му окрузі гідну конкуренцію козаку Гаврилюку   Ми замислилися над питанням: чи ми хочемо стати професійними політиками чи хочемо залишитися письменниками. І зробили вибір на користь літератури та музики. 

2012-го року, коли ми ішли на вибори, була зовсім інша ситуація - ми йшли до парламенту воювати з кнопкодавством, ламати руки, які сунуть не свої картки. Тоді журналісти, зокрема й ті, що сьогодні ідуть на вибори, влаштували нам повний бойкот, аж до того, що позбавили наших власних імен і називали просто "громадські діячі". Прикро, бо ми і тепер вважаємо, що війна у сесійній залі могла б упередити війну на вулиці. Але це вже історія.

А говорячи наперед, попереджаємо: сумісників у Раді не буде. Те, що вас оберуть люди - це тільки половина справи. 

Далі зробити вибір доведеться вже вам.