Ніколи не забуду 20 лютого цього року. Рада Майдану, на яку приїхали західні міністри Сікорський та Штайнмайєр. Мені доручили оголосити позицію, чому Україна не спрйме угоду з Януковичем і вибори в грудні, як до того домовилися із росіянами.

Сікорський слухав ці аргументи у піввуха і різко відповів:

- Ви нічого не розумієте. Ви не можете зігнорувати цю угоду, бо буде війна, і вас тут нікого вже не буде.

Доводилося розводити руками і казати, що угода після розстрілів на Майдані просто не працюватиме...

Але було стійке враження, що Сікорський знав на порядок більше, ніж говорив.

Вже 22 лютого в кріслі спікера був Олександр Турчинов, 28 лютого в країні був новий уряд, 1-го - почалася війна з Росією. І тоді, коли на РНБО ухвалювалося рішення про те, як діяти в Криму, в нас з'явилися дані американської та німецької розвідок про те, що на східних кордонах стотисячне російське військо, повністю готове до вторгнення на материкову Україну. Потрібен був лише привід для вторгнення, як у випадку з Абхазією....

З'ясувалося, що до цієї військової операції Путін готувався давно. А Сікорський таки точно знав більше, аніж говорив...