Протягом усього періоду існування військового конфлікту на сході України терористи здійснюють напади на функціонуючі підприємства, які розташовані та території Донецької та Луганської областей. Основними задачами терористів є такі:

По-перше, ціленаправлена ліквідація стратегічних підприємств на території України, які можуть виробляти зброю, її компоненти або високотехнологічне обладнання. Таке завдання може виконуватися на «замовлення представників» Російської Федерації, яка безпосередньо зацікавлена в позбавленні України військової та економічної могутності, а також в вивезенні технологічного обладнання з території України. Так, 22-23 серпня 2014 з п’яти українських заводів було вивезено обладнання автомобілями, які прибули в Україну з Росії під виглядом надання гуманітарної допомоги:

• Виробниче об’єднання «Топаз» (м. Донецьк, державна власність) - виробляє комплекси радіоглушіння ліній і управління авіацією в діапазонах частот 100-400 МГц і 960-1215 Гц (типу «Лиман»), а також сучасні радіолокаційні станції (типу «Кольчуга»).

• ВАТ «Завод «Точмаш» (м. Донецьк, власники заводу фірми, афілійовані з російськими структурами АФК «Система» Володимира Євтушенкова і VAB Банк Олега Бахматюка) – завод спеціалізується на виробництві і ремонті устаткування для вугільної та гірничодобувної галузі розбомблений бойовиками.

• ВАТ «Юність» (м. Краснодон Луганської області, 94,6% акцій належать державі) - виробляє високостабільні особливо точні мікромініатюрні герметичні реле вагою від 2 грамів для спецтехніки авіаційної, аерокосмічної, ракетобудівної промисловості (основну частину цієї продукції завод експортує в Росію, замовниками є підприємства ОПК).

• Луганський патронний завод ім. Леніна (Луганськ, власник Народний депутат Давид Жванія) - виробництво стрілецької зброї та патронів. Завод був захоплений терористами та здійснював виробництво зброї для них.

• Сніжнянський машинобудівний завод (м. Сніжне Донецької області, власник Народний депутат Давид Жванія) – з заводу вивезено унікальні штампи-лекала, які визначають точність виробництва лопаток для авіатурбін, що мають складний геометричний профіль (тільки 2 заводи в СНД виробляють лопатки для вертольотів), і готові лопатки, вироблені на заводі в три зміни, вивозять в Санкт-Петербург, де будується новий завод з виробництва лопаток для вертольотів.

Терористами протягом усього періоду збройного конфлікту на Сході України продовжується вивезення устаткування з провідних промислових підприємств регіону. Остання інформація від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України опублікована 21 жовтня 2014 про те, що терористи вивезли обладнання з двох унікальних підприємств:

• Луганського заводу електронного машинобудування "Машзавод-100" (Луганськ, державна власність) – на заводі організована розробка та виробництва обладнання для виробництва монокристалів сапфіра, кремнію, гранату, літію та інших твердих та надтвердих монокристалів. Обладнання заводу та його конструкторське бюро дозволяє виробляти монокристали вагою до 85 кг.;

• ВАТ «Юність» (Краснодон Луганської області) - завод спеціалізувався на виробництві спеціалізованої продукції для ракетобудівної та аерокосмічної промисловості. Все обладнання було демонтовано та вивезено з території заводу. Згідно інформації про фінансову звітність на даний завод з 2005 року знаходиться в стадії банкрутства (спеціальний механізм приватизації об’єктів державної власності за заниженою вартістю).

Читайте: Боевики ремонтируют танки на захваченном заводе Ахметова

По-друге, особисте збагачення бойовиків та окремих їх представників. Дані акти можуть спостерігатися на системному та несистемному рівні. Системні акти полягають в тому, що воєнізовані люди зі зброєю на важкій військовій техніці постійно протягом всього серпня-жовтня заїжджають на територію шахт та здійснюють завантаження вантажних автомобілів вугіллям зі складів підприємств. Починаючи з травня-червня 2014 підприємства вугільної галузі Донецького регіону працюють виключно «на склад» та не відвантажують готову продукції через знищення залізничних колій та залізничної інфраструктури. Таким чином викрадення готової продукції зі складів підприємств на території підконтрольній терористам не спричиняє значних труднощів.

• 2-7 серпня 2014 - люди зі зброєю в руках вивезли близько 5 тис. тон високоякісного вугілля (70 вагонів) з території шахт які належать до управління ДТЕК (власник Рінат Ахметов - об’єднання ДТЕК Свердловантрацит шахта «Червоний партизан» та об’єднання ДТЕК Ровенькиантрацит шахта «Космонавтів»).

• Станом на 3 вересня 2014 з території шахт, які управляються компанією ДТЕК, а також сусідніх шахт автоколонами до Росії було вивезено 15 тис. тон вугілля повідомляє Рада національної безпеки та оборони України .

• Станом на 21 жовтня 2014 терористами з територій шахт «Червонопартизанська» та «Харківська», які входять до ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» вивезено більше ніж 500 тис. тон вугілля повідомляє Головне управління МВС України в Луганській області . Окрім цього, Рада національної безпеки та оборони України повідомляє про вивезення вугілля із інших шахт які контролюється компанією ДТЕК, зокрема Шахти ім. Вахрушева (ДКХ «Ровенькиантрацит») .

Необхідно відзначити, що більшість таких фактів порушення законодавства України зафіксовані представниками МВС України та внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Викрадене вугілля бойовиками безконтрольно вивозиться до Російської Федерації. Дані факти щодо перетинання великої кількості автомобілів з вугіллям підтверджуються в щотижневому звіті за жовтень 2014 Наглядової місієї ОБСЄ, яка базується на російських митних пунктах пропуску Гуково та Донецк в Ростовській області .

На рисунку схематично зображені шахти та території яких вивозяться вугілля на територію Росії.

З картою та переліком шахт які працюють в зоні АТО та особливостях їх роботи можна ознайомитися в матеріалах Forbes Україна .

Відповідно до наявної неофіційної інформації від працівників вугільних підприємств компаній, які постраждали від нападу терористів та інформації МВС України – терористи на відстані 5 км від кордону поруч з населеним пунктом Гуково (Росія) зробили склад на який звозять все викрадене вугілля з шахт які знаходяться на території України.

Вартість вугілля в Україні в залежності від марки та технічних характеристик коливається в районі 70-150 дол. США за тонну (середня вартість для розрахунку за словами спеціалістів компанії ДТЕК становить 850 грн. або 65 дол. США за тонну). В Росії середня вартість аналогічного вугілля становить орієнтовно 160 дол. США за тонну . Окрім цього, останнім часом з’явилися багато оголошень про продаж вугілля за заниженими цінами – орієнтовно 80 – 110 дол. США.

Таким чином, можна підрахувати орієнтовно суму «збагачення» терористів виключно за рахунок промислового викрадення вугілля з території шахт ДТЕК:

500 000 * 100 $ = 5 000 000 $ (за 3 місяці. або орієнтовно 1,6 млн. $ щомісяця).

Початок активних дій щодо викрадення вугілля з підприємств підконтрольних ДТЕК розпочалося після того, як 25 травня 2014 бойовики зайняти резиденцію власника компанії Ріната Ахметова в м. Донецьк та заявили про можливість націоналізації його підприємств . Проте ніяких більше активних дій щодо підприємств та об’єктів контрольованих даною фінансово-промисловою групою бойовиками не здійснювалося. Офіси компаній СКМ та «Метінвест» далі продовжують безпроблемно працювати у центрі Донецька .

Таким чином, теоретично, можна припустити про існування домовленостей між терористами та Р.Ахметовим про те, що терористи не чіпають підприємства та інші активи підконтрольні Р.Ахметову , а натомість в замін отримують фінансування у вигляду видобутого вугілля. Окрім цього, необхідно відзначити що бойовики не забирають обладнання з шахт підконтрольних ДТЕК (окрім єдиного випадку на шахті «Комсомолець Донбасу» було вивезено 60 тон металобрухту). Таким непрямим способом, можна припустити, що працюючі підприємства ДТЕК фінансують терористичну діяльність направлену проти України.

Натомість, зворотна історія з іншими виробничими об’єктами. Через постійні обстріли терористами шахти Кіровського та Петровського районів Донецької області працюють в режимі вентиляції і водовідливу. Більшість гірників відправили в безоплатні відпустки. Шахта «Жовтневий рудник» підтоплюється. Повністю припинено життєзабезпечення шахти «Луганське» державного підприємств «Луганськвугілля». Терористи зруйнували цех завантаження вугілля на шахті «Трудівська» в Петровському районі Донецька та багато інших прикладів руйнівної діяльності бойовиків на промислових об’єктах Донецької та Луганської області.

Однією з причин чому бойовики вивозять обладнання з підприємств – вони його можуть дуже швидко продати у якості металобрухту в Росії. Інших активів на підприємствах підконтрольних бойовикам, які можна легко обміняти на гроші не має.

Окрім системних нападів на шахти для викрадення вугілля бойовики здійснюють:

• викрадення особистого транспорту громадян (тільки в одному місті Слов’янськ станом на 24.09.2014 було викрадено 229 автомобілів. Заяви про викрадення автомобілів починалися з наступних слів «Невідомі у камуфляжній формі, в масках, під загрозою застосування зброї заволоділи транспортним засобом» ) та автомобілів органів місцевої влади та місцевого представників бізнесу (58 автомобілів Донецького обласного управління Державтоінспекції , 15 інкасаторських автомобілів , 10 автомобілів Служби безпеки Сєверодонецького виробничого підземного зберігання газу з території Сєверодонецького аеропорту ) тощо;

• вимагання від представників малого та середнього бізнесу Донецьку щомісячної сплати податків. У разі відмови від сплати податків до терористичної організації «ДНР» бойовики погрожують відібрати/«націоналізувати» бізнес. Донецькі підприємці впевнені, що якщо ситуація в країні не зміниться, то незабаром поновлюватися тіньові схеми - приховування доходів і «сірі» зарплати. ;

• переоформлення права власності людей, які виїхали з території підконтрольній терористичній організації «ЛНР» на інших осіб. Бойовики поширювали інформацію, що з 11 вересня 2014 почнуть «націоналізувати» нерухоме майно мешканців міста які виїхали за межі Луганської області .

По-третє, утворення території на якій ведення бізнесу, виробництва та проживання не можливе. Відповідно до даних Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на території Донецької та Луганської областей на початок жовтня 2014 року працювало тільки 20% промисловості. В Луганську не працює 19 з 23 системоутворюючих підприємств, а в Донецьку в липні-серпні 2014 році у порівнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігався спад виробництва на 50% .

Враховуючи вищенаведене органам державної влади України для нормалізації ситуації на сході України необхідно забезпечити наступне:

1. делегімітизувати терористичні об’єднання, позбавивши можливості апелювати до громадськості та міжнародного співтовариства, що відбулися вибори на частині території України, так званій терористичній організації «ДНР» та «ЛНР» та провести позачергові вибори представників органів місцевих рад на даних територіях. Верховна Рада України внесений Президентом України Закон України «Про особливий порядок самоврядування в Донецькій і Луганській областях» який передбачає проведення позачергових виборів органів місцевого самоврядування 7 грудня 2014 року.

2. Міністерству внутрішніх справ України та Генеральній прокуратурі України розпочати публічні процесуальні дії та довести їх до логічного завершення щодо одіозних керівників терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які не підпадають під дію Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей» прийнятого Верховною Радою України 16 вересня 2014.

3. Уряду, СБУ та МВС України визначитися чіткі механізми запровадження санкцій щодо осіб та організацій, які фінансують терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» (в першу чергу російського бізнесу представленого в Україні) та відповідно до Закону України «Про санкції» внести на затвердження Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо запровадження до даних суб’єктів санкцій. 11 вересня 2014 відповідно до повідомлень Кабінету Міністрів України Уряд схвалив пропозиції до РНБО про запровадження санкцій до окремих громадян та суб’єктів господарювання . Аналізуючи перелік даних категорій даних санкцій, які пропонується запровадити Урядом можна прийти до висновку що вони в першу чергу направленні на обмеження розвитку окремих компаній, а не заборону їх функціонування в Україні. За інформацією ЗМІ пропонується запровадження санкцій до 209 юридичних осіб та більше 1000 фізичних осіб .

Необхідно відзначити, що дані компанії пов’язані з особами, які пов’язані або фінансують терористів та є опосередковано пов’язані з масштабними руйнуваннями в Україні, завданню фінансової шкоди держава України та гибеллю великої кількості людей. Таким чином, Уряду необхідно змінити концепцію поведінки щодо осіб які пов’язані з терористами. Необхідно щоб Уряд, використовуючи законні механізми, та за рахунок активів даних осіб компенсував збитки від руйнувань завданих воєнними діями.

4. Уряду, представникам силових відомств та Міністерству юстиції України необхідно формувати доказову базу для подання позовів проти Росії до Європейських судових інстанцій. По прикладу судової справи в Європейському суді з прав людини в Страсбурзі, яку виграла у липні 2014 року Грузія позиваючись до Росії по справах незаконних арештів, утримання під вартою та колективного видворення громадян Грузії з території Російської Федерації у 2006 році . Наслідком даних судів повинно бути компенсація Росією (або за рахунок активів Росії) збитків від війни на Сході України.

5. Уряд повинен забезпечити нормальне функціонування територій приближених до зони контрольованої бойовиками та проводити інформаційну кампанію та роз’яснення реальної ситуації та причин початку військової інтервенції бойовиками за підтримки представників Росії. Окрім цього, максимально унеможливити поширення пропаганди та розширення території впливу бойовиками.

6. Уряд повинен розробити системну програму розвитку східних територій України, яка основана на розвитку високотехнологічних виробництв та забезпечити переорієнтацію регіону з видобутку природніх копалин. Окрім цього, забезпечити орієнтацію виробництва на ринки Європи та інших країн світу. Товари, які поставляються на ринок Російської Федерації повинні складати не більше 30% від вироблених товарів в даному регіоні.

Складової даної програми розвитку повинні бути інвестиційні проекти за участі в першу чергу приватного бізнесу та потім уже держави. Реалізацію даних інвестиційних проектів необхідно здійснювати за рахунок коштів передбачених міжнародними фінансовими організаціями (ЕБРР, ЄІБ та інших).