Ну що. Вибори закінчились. А тепер невеликий бріф про те, що нас чекає. І, головне, що нам потрібно робити.

Ситуація у нас дуже серйозна. Ми десь на 70% за своїми показниками нагадуємо Білорусію зразка 2011 року. Якщо хто не знає, тоді в Білорусії відбулася 300% девальвація з усіма наслідками. Вони стабілізувались тільки після продажу своєї ГТС Росії. Не дуже гарна історія, чи не так?

Ми сьогодні дуже близькі до повторення цього «кульбіту» і чутки про те, що все може бути дуже погано недалекі від реальності. Але у нас ще є шанс. І цей шанс називається радикальний секвестр бюджету і закриття каналів емісії гривні. Тому новому (старому?) прем’єру не заздрю.

Варіантів у нас взагалі не залишилось. На поточний момент валютний ринок «поламали», на слова і «гарантії» НБУ ніхто не зважає. Тому нові спроби фінансувати бюджет чи банківську систем «гривневими вливаннями» прямою наводкою б’ють по валютному ринку і крок за кроком підводять нас до білоруського сценарію.

Лукашенко у свій час відмовився визнавати проблему і чітко стояв на підтримці соціальних стандартів та індексації зарплат. Друкували гроші так, що друкарський верстат закипав. Врешті-решт проіндексовані зарплати нікому не допомогли…

Як вийдемо з аналогічної ситуації ми? От і побачимо наскільки вдалий був наш вибір. Все ще дуже реально змінити…

От і відомі економісти про це попереджають: «…For the sake of national security, Ukraine must cut its public expenditures sharply. This is no longer a matter of finances, but an issue of national survival.»