Табір сильно відрізняєтьсявід СІЗО.

З одного боку – відчутнокращі умови: замість бетонного мішкакамери на 9 кв. метрів, заповненої віковимсмородом і цілодобовим собачим гавкотом,тут – цивілізоване приміщення ізнормальними ліжками, санвузлом, кухнею.І головне – вільна можливість виходуна свіже повітря у дворик 12 на 3метри.

Найбільшою позитивною емоцієюв перший вечір перебування у колоніїбуло нічне небо із зорями, на які я впершеза 20 місяців дивився без ґрат.

Протережим колонії значно суворіший. Підйомо шостій ранку, і до відбою о 10-й вечоралежати на ліжку чи навіть на лавці –заборонено. Власне, режим не є чимосьнадзвичайним, звичайна армійська дубизнапостійних перевірок, бірок на ліжкахта куртках, примусових фіззарядок талекцій на виховну тематику.

Задовбуєне це, а та атмосфера, яку створюютьнаповнені власною значущістю шістки,що постійно наїжджають зі столиці,збуджуючи переляканий місцевий персоналустанови. Вся їх активність чітковкладається у невмирущий радянськийЗакон Клізми. Правило перше: кожнапіпетка хоче стати Клізмою. Правилодруге: все робиться через зад.

Блискучийприклад цих правил – лекція молоденькоголейтенанта, який пояснював необхідністьпраці як методу перевиховання і пропонувавпройти стажування на швейній машинідля пошиття брезентових рукавиць. Алепотім він пояснив, що вакансій у швейномуцеху немає і тому наш загін, напевно,буде клеїти конверти!

У відповідностііз цим же Законом Клізми мене відвідавпан начальник обласного управління, апотім і його перший заступник.

Вонидонесли мені вимогу припинити розмовипо телефону на політичні теми. Особливопідкреслено, щоб я не говорив про Януковича, Партію регіонів і мафію.Чудесний логічний ряд, чи не так?

Післяцього служиві виконали ще одну важливумісію – отримали для замовника відеоіз коротко стриженим Луценком, який миєшваброю підлогу. Успішно виконанезавдання було відзначено на природі,про що свідчило масове вживання «Орбіту»зранку в понеділок.

Тим часом булозапущено правило друге.

Отримавшивідмову грати «по поняттях», славніпіпетки почали просто обривати гарантованізаконом телефонні розмови, а черездекілька днів взагалі припинили їх підвиглядом ремонту. Не знаю, як можнавідремонтувати систему, яка пропускаєрозмову про апетит нашого пса Босса(теж із Донецька :)), але вмить розриваєзв'язок при згадці Януковича.

Пам’ятаючи,що крім згаданого Закону Клізми діє щей відкриття Коперніка про те, що Землякрутиться, я регулярно пишу для майбутньогозаяви про порушення ст. 110Кримінально-виконавчого кодексу(«засудженим надається право на телефоннірозмови без обмеження їх кількості підконтролем адміністрації»), що носитьознаки зловживання посадовими обов’язкамикерівництва установи.

Відповідьчітко продемонструвала торжество законуКлізми над геліоцентричною теорією. Вгулагівські часи ув’язнених карали заформулою «смотрел вдаль – думал озапрете». Мене на підставі рапортучергової піпетки звинуватили в тому,що я користувався телефоном длябезуспішних дзвінків дружині, сину,брату, друзям понад час, визначенийграфіком начальника установи. В результатімені оголосили дисциплінарне стягнення,що виключає переведення мене на м’якшийрежим позатабірного поселення.

Всяця історія – мілка сама по собі. Пишупро неї лише тому, що віддавна відомо:тюрма – лише концентроване відображенняжиття з того боку колючки. Тут проявляютьсясправжні вчинки, зміщується ієрархіяцінностей. Відпадає сутність пози тамішура пропаганди.

Але тут, як і вцілому житті, є лише два вибори, абопрогинатися керівним клізмо піпеткам,або – лишатися вільною людиною. «Карликамтреба кланятися особливо низько», -казав блискучий С.Лєц. У наших політичнихреаліях це неминуче веде до зламу хребта.Тому хочу повторити замовнику могоув’язнення те, що я сказав йогошісткам: 

«Я, звичайно, хотів бивийти на волю, бо перебування у таборів першу чергу є покаранням моєї сім’ї.При цьому я готовий відсидіти від дзвінкадо дзвінка весь термін, але ні на сантиметрне прогнуся перед мафією».

Venseremos!


17.09.2012 р,
Менська ВК №91

Юрий ЛУЦЕНКО