Книжки в окопах. Поки на війні, побачив книжки на блокпостах, у бліндажах:

Набокова Время жить и время умирать, Чехова Степь (розкішна річ людини зі степного краю, яка знає, що пише), Мандельштама том 1 на одному взводі, томи 2, 3 на другому, якийсь томик про гламур і коханців у м'якій обкладинці, щось Валентина Пікуля.

У штабі на столі були розкладені цілі розсипи сучасного поп-чтива, але ніхто ним особливо не цікавився. Є чимало духовної літератури.

Читати - по правді, бійці рідко читають. Я з дому замовив Григора Тютюнника і книжку іноземного автора про тактику бойових дій у парах, у малих групах.

Надіслали також для нашого капелана козацький молитовник часів Петра Могили. У шкільній бібліотеці виманив книжку История Луганского края. Звідси взялася ідея віддячити - передати книжок для дітей. Так, погортав усе це, але штудіювати нема часу і належних умов.

Але усе це спрацює. Також читають Етногенез і біосфера Землі Льва Гумільова.