MENU

Яким може бути суспільне мовлення - на прикладі суспільного радіо у Гамбурзі

3714 0

Нині під час останнього семінарського дня від Гьоте-інституту в Гамбурзі я дізналася два чудові сюжети.

Сюжет перший: німецьке суспільне мовлення - на прикладі роботи NDR 90.3 в Гамбурзі.

Колись донедавна громадяни мали декларувати, скільки і яких у них приймачів і телевізорів, і платити певний податок з огляду на кількість і якість.

Віднедавна ввели єдиний податок для всіх домашніх господарств - щось біля 19 євро на місяць. Що це за гроші? Це гроші на утримання суспільного мовлення (ідуть вони не напряму телевізору-радіо, а медіатору, який далі розподіляє фінанси між підрозділів суспільного мовлення ARD - наприклад, тільки в північній частині Німеччини, яку покриває NDR, є 9 радіостанцій і 1 ТБ-канал). До речі, громадяни не дуже раді платити цей податок, бо не всі слухають і дивляться суспільні канали. Ну чи кажуть, що не дивляться 

Нині мала нагоду подивитися, як використовують ті гроші. Слинки потекли, одразу уявила в цих декораціях моїх колег з Громадське радіо.

Що я побачила?

Місія радіо сформульована як "інформувати, навчати, радити, розважати". В ці рамки входить все від умняка про високе до прогнозу погоди та пробок на дорогах.

Гамбурзьке суспільне радіо має свій окремий якір у цій історії - тісний зв'язок із містом. Кажуть, що працюють з регіоном для регіону. Кажуть, що хочуть, аби мешканець Гамбурга ідентифікував себе з місцевою радіохвилею. Наприклад, у відділі культури на локальному суспільному радіо по замочуванню покривають тему всіх прем'єр у всіх державних театрах, всіх виставок у державних музеях тощо - і це не анонс, а репортаж з вистави, з коментарями тощо. Крім державних театрів, у поле зору незалежні ініціативи різного характеру і порядку (до речі, журнал на теми культури виходить в ефір щодня о 19.00) неозброєним оком видно результат такої політики. Наша співрозмовниця Патрісія розповіла, що є слухачі-гамбуржці, котрі давно переїхали жити, скажімо, в США, але досі щоранку вмикають запис ранкового чи вечірнього журналу з рідної міської радіостанції 

Суспільне мовлення Німеччини працює в мережі - журналісти різних регіональних редакцій обмінюються новинами. Деякі обміни відбуваються автоматично - наприклад, якщо відбулося щось важливе в умовному Бремені, то в консолі радіо і ТБ умовного Гамбурга сюжет про це важливе опиниться автоматично, щоб редактори новин не витрачали час на дзвінки та обміни файлами по фтп. Так само обмінюються між собою радіо і телебачення. Наприклад, якщо радіо нарило якусь цікаву історію, то вони про неї розкажуть команді ТБ, щоб всі могли для своїх журналів новин підготувати сюжети вчасно. Різні редакції з різних районів між собою не конкурують.

І ще вишенька на цьому торті про децентралізацію: співпраця між редакціями є і на дуже символічному рівні. Наприклад, випуск вечірніх новин виготовляють в Гамбурзі, прямий ефір транслюють звідти, а от популярне ток-шоу з назвою, яку мені переклали "Hard but Fair", виробляють у Кьольні, звідти ж транслюють.

Цікава фішка: слухачі можуть подати заявку і прийти в прямий ефір свого місцевого радіо, щоб розповісти про те, що їм видається важливим. Наприклад, про відкриття клубу танців для тих, кому за 60 

ARD працює прозоро - на сайті є звіти про витрати. Про всі витрати. Тож слухач має звіт про кожну копійку.

Ньюзрум радіо працює в три зміни: з 4 ранку, з 9 ранку, з пообіддя - до 22.00. Структура ньюзруму - столи-"острови" для оперативного обміну між тими, хто відповідає за один фрагмент роботи. Це "острови" планування новин, планування ефіру, "острів" виконавчих продюсерів, інтернет-"острів".

Новини читають не диктори, а ведучі, котрі самостійно пишуть тексти. Консоль новин прозора - всі працівники можуть читати тексти всіх новин.

Колись NDR придумали собі квоту - 60% німецької музики в ефірі. Потім поміняли квоту - тепер в ефірі між 8 і 10 ранку звучить 2 німецькі пісні, а з 10 до 15 - 3 німецькі пісні. Чому так сталося? Ні, радіо не стало менше любити Німеччину. Так сталося, тому що аудиторія радіо - ті, кому біля 50 років, тобто станом на зараз це ті, хто слухати бітлів і ролінгстоунз. Німецькі естрадні шлягери їх не спокушають, а сучасна музика для них - надто сучасна. Суспільне мовлення не потребує для таких рішень згоди умовної влади - як незалежне медіа, вони самостійно дали собі раду з новими викликами ринку.

Для молодої аудиторії теж є своя регіональна хвиля - N-Joy. Там багато музики і є новини.

Реклами мало - аж 0,8% ефіру, ще й заборонена після 20.00

У відділі культури працює 10 осіб. Вони всі переважно не мають постійного контракту, а отримують гроші за кожен ефір, репортаж тощо. Фрілансери радіо неформально організувалися, щоб відстоювати свої права як представники трудового колективу. Кажуть, діалог успішний, і багато речей вдалося змінити.

Можна продовжувати безкінечно, але я раптом побачила, як візіонер, що може бути далі.

Ірина СЛАВІНСЬКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини