MENU

Трагікомічна електроенергія, або чому полягає українська система пенсійного забезпечення

6890 2

Україна розглядає можливість імпорту електроенергії з Росії через проблеми з поставками вугілля з Росії. Про це нещодавно заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан.

«Я не знаю, на який термін Росія призупинила постачання вугілля, - говорить він. - Якщо Росія припинить постачання на тривалий час, наші теплові станції не зможуть працювати на повну потужність... Через це ми розглядаємо можливість імпорту електроенергії з Росії».

Таким чином, тема активних торговельних відносин з країною-агресором отримує нове продовження після історії з уже колишнім заступником міністра енергетики Вадимом Улідою, який 26 листопада був звільнений за дозвіл компанії «Енергомережа» закуповувати електроенергію в РФ.

НЕ СПОНСОРУЮЧИ СПОНСОРУВАТИ

Заступника міністра звільнили, а сама ідея, як то кажуть, залишилася, про що свідчить вищенаведена цитата Продана. І це, зрозуміло, набагато істотніше, ніж окремо взятий випадок із компанією «Енергомережа».

Цікаво й інше. В одному з останніх ефірів «Шустер Live» Арсеній Яценюк заявив, що вважає неадекватним і ненормальним купувати вугілля у «республік». Мовляв, це буде злочином і фінансуванням тероризму.

Тим не менш, на своїй нещодавній прес-конференції прем'єр-міністр зазначив, що розглядає можливість обміну газу та електроенергії на вугілля, що видобувається в районах, підконтрольних незаконним проросійським формуванням.

Особливо дивно ця ситуація виглядає в контексті недавніх рішень Кабміну щодо окупованої частини Донбасу: готовність й надалі відправляти на території «ДНР» і «ЛНР» газ та електроенергію на тлі припинення соцпвиплат місцевому населенню через небажання тим самим «спонсорувати» сепаратистські структури.

Загалом політико-економічний трагікомізм описаної картини полягає в тому, що за певних обставин Кабмін готовий торгувати електроенергією в різних комбінаціях як з країною-агресором, так і з «республіками»-агресорами, а пенсіонери почекають...

До слова, заступник міністра фінансів Ігор Уманський днями висловив таку думку, що, мовляв, гроші людям можна буде віддати пізніше, коли захоплені райони повернутися під контроль Києва, а тепло й електрику за попередній місяць не поставиш.

Однак те, що багато донбаських пенсіонерів можуть просто не дожити до того часу, коли окупована частина Донбасу буде звільнена і з'явиться можливість отримати пенсії, Уманський, мабуть, не врахував.

До того ж безгрошів'я, зокрема - неможливість отримати свої пенсії на інших українських територіях без обов'язкового переїзду (адже далеко не всі літні люди здатні на це фізично), буде сприяти тільки скороченню тривалості життя людей похилого віку.

ВІД МОЛОДШИХ ДО СТАРШИХ

Одним із головних аргументів того, чому Кабмін відрізав окуповану частину Донбасу від усіх соцвиплат, вважається значне скорочення надходжень до бюджету з цих територій.

Ще в жовтні Яценюк підкреслював, що за останні місяці держскарбниця не отримала з Донбасу податків у розмірі майже чотири мільярди гривень. А заборгованість, до речі, за електроенергію, за словами прем'єра, на той момент складала 700 мільйонів гривень.

Водночас донецький мер Олександр Лукянченко, який живе нині в Києві, заявляє, що, наприклад, підприємства шахтарської столиці за десять місяців цього року виконали бюджетні зобов'язання більше, ніж на 90 %, і, мовляв, це досить успішний результат.

Як би там не було, якщо говорити конкретно про пенсії, то в цьому випадку слід звернутися до природи пенсійного забезпечення як такого. Тут виділяються три рівні.

1. Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, згідно з якою нараховуються пенсії з трудового і страхового стажу;

2. Накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

3. Система недержавного пенсійного забезпечення, тобто накопичувальна система добровільного недержавного пенсійного страхування.

В Україні сьогодні діють перший і третій рівні; очікується, що найближчим часом повноцінно буде введений і другий рівень. Основною ж системою в нашій країні сьогодні є солідарна система пенсійного забезпечення.

Вона базується на принципі солідарності поколінь - коли ті, хто зараз працює, забезпечують пенсії сьогоднішнім пенсіонерам. А також на принципі субсидування. За рахунок коштів цієї системи виплачуються пенсії і встановлюється мінімальний рівень пенсійних виплат.

Але все це, зрозуміло, має загальнодержавний контекст і спирається на внутрішньонаціональну солідарність без ідеологічного поділу тих чи інших територій держави на «свої» і «чужі».

Ситуація із захопленими районами Донбасу, безумовно, специфічна. Українська влада, природно, не може возити гроші туди, де правлять проросійські бойовики.

Максимальне, по суті, на що могла б піти в цьому випадку держава, яка прагне бути соціальною і виконувати свої пенсійні зобов'язання перед людьми, - це залишити можливість переоформлення пенсій в українських містах без необхідності переселення, зробивши цей механізм гранично простим і зручним для літніх людей.

Але офіційний Київ пішов іншим шляхом, який, всупереч імовірним очікуванням Банкової, може негативним чином позначитися на перспективах повернення захоплених територій під контроль України...

Ну а про нещодавню заяву «керівництва ДНР» (саме його, а не людей, які залишаються в тих районах) про те, що українська сторона повинна фінансувати «республіку», говорити особливо не доводиться. Це є ще одним проявом того похмурого абсурду, який запанував на Донбасі навесні цього року.

Євген СЕРЕДА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини