Сідаю в малазійське таксі в Куала-Лумпурі. Таксист веселий і питає зразу, звідки я.

- Юкрейн, - Кажу я. Він починає нервово ржати. - Я сказав шось смішне?

- Та нє, просто в мене асоціації тіки з одним.

-??? 

- ‪#‎mh17‬ (літак, збитий над Торезом)

- Ну ти ж в курсі, шо це російська ракета, на території, які контролюються російськими військами?

- Да, но наш прем'єр постійно каже, шо українці вбили малазійців...

- Навряд він так каже, серйозно.

- Але в мене є інша версія. Ти ж знаєш про ‪#‎mh370‬ (літак, що зник безвісті)?

- Ну, звісно.

- Мені здається це організував наш прем'єр-міністр, щоб не шукати зниклий літак. Всі тепер говорять і моляться за упокій тих, хто загинув в Україні, а про тих, що зникли, уже всі забули.

Зізнатися, я теж довго думав про рокову долю державної малайської компанії, що за рік втратила два літака, обидва за не до кінця зрозумілих і адекватних обставин. Але з його теорією змови мої і близько не стояли.

- А він не міг придумати щось краще як відвести увагу?

- Що?

- Ну не знаю. Депутати могли в парламенті побитись чи заборонити носити рожевий, чи призначити міністром якогось ледібоя чи міністерство фізкультури зробити.

- Ти шо жартуєш?

- Та ні. У нас так завжди роблять.

- Ледібой міністр?

- Гірше.

- А, ясно. А розкажи взагалі про ситуацію в Україні.

І я ми вже стояли під моїм готелем, лічильник мотав додаткові копійки, а я йому далі розповідав про все. Від самого початку. 

Штука в тому, що він сказав мені дякую і намагався не взяти гроші. Сказав, шо не знав, наскільки в нас усе серйозно і дуже тепер за нас вболіває.

А я сподіваюсь, що завтра його нові теорії змови вже будуть проукраїнськими:)