У влади є декілька місяців аби переконати європейських партнерів, що Україна дійсно європейська держава і може жити за західними стандартами.

Минулого тижня Венеціанська комісія (ВК) затвердила висновок з приводу чинної редакції Закону України “Про очищення влади (люстрацію)”. Внісши за результати обговорення 14 правок до попереднього тексту висновків, комісія не змінила своєї позиції щодо закону про люстрацію, фактично закріпивши у своєму рішенні невідповідність закону загальноприйнятим європейським стандартам. Внесення правок автори закону про люстрацію трактували як свою перемогу.

Проте, чи можна вважати перемогою публічне визнання власної непрофесійності? До фінальної редакції тексту висновків, наприклад, було внесено пункт, що українська влада визнає, що закон потребує доопрацювання для того щоб він відповідав європейським стандартам. А Закон “Про відновлення довіри до судової системи” у Венеціанській комісії взагалі радять скасувати, зважаючи на його неефективність.Іншими словами - влада визнала, що без суттєвого доопрацювання закону люстрацію в Україні провести неможливо.

Враховуючи наявний у суспільстві запит на проведення люстрації необхідно визначитися, що буде з законом. Шляхів декілька - або внести у закон про очищення влади усі критичні поправки ВК і переголосувати документ в парламенті, або підготувати новий законопроект про люстрацію і відправити його на експертизу до ВК перед голосуванням у Верховній Раді. Можна піти шляхом Албанії або Сербії. Ці країни стикалися з аналогічними проблемами. Вибір за владою.

Що ідеологам законопроекту з самого початку заважало прийняти закон «Про очищення влади» у першому читанні і проконсультуватися з європейськими експертами перед другим читанням? Переконаний, з рекомендаціями і поправками Венеціанської комісії, закон був би підтриманий вже наступного пленарного тижня чинним складом парламенту трьомастами голосами, враховуючи кількість депутатів-членів коаліції. Проте, на жаль, автори закону знівелювали основну ідею люстрації - швидке очищення влади за прозорою процедурою. Вони просто використали ідею проведення люстрації у власних інтересах заради потрапляння в парламент. Прийнятий закон про очищення влади став для них агітаційним активом, темою для білбордів.

Зараз Європа через висновок ВК вказує нам на непрофесійність авторів закону - тепер вже народних депутатів.

Документ потребує суттєвого вдосконалення. Наприклад, європейці наполягають, що орган, відповідальний за люстрацію, має бути незалежним від уряду (сьогодні ж, згідно до закону «Про очищення влади» Люстраційний комітет працює при Міністерстві юстиції України). Є великі питання щодо суддів.

Претензія ВК в тому, що суддів не можна люструвати за процедурою, яка виписана в законі, оскільки вона не відповідає Конституції України. Ці та інші зауваження чітко виписані у висновку європейських експертів.

Роботи чимало. Тепер питання в тому чи зможе Україна провести люстрацію по-європейськи чи через рік-півтора матимемо тисячі звернень до Європейського суду з прав людини?