На сайті «КиевВласть» проводиться інтернет-опитування стосовно довіри киян до нинішньої влади. Понад 71% респондентів висловили думку про необхідність перевиборів мера і київської влади у 2015 році. Це вже не перший дзвоник громадської думки, який свідчить про розчарування мешканців столиці щодо правління В.Кличка та його команди.

У святому писанні сказано, що аморально і безчесно брехати. Але в різних суспільствах ці терміни трактуються по-своєму. «Клянуся говорити правду, тільки правду і нічого крім правди»,- слова, які говорить свідок в суді США й при цьому кладе руку на Біблію.» Для реалій українського життя, особливо чиновницької середи, це умовно можна перефразувати так: «Клянуся порушувати конституцію і закони та говорити брехню, тільки брехню і нічого крім брехні».

Прикладів цієї брехні, яка нерідко межує із злочинами проти людей, нехтуванням чинного законодавства можна приводити багато. Їх міріади. Не можливо ж перерахувати піщинки. «Вони» — ці перевертні, уся їх система безпорадної, безвідповідальної і махрово-бюрократичної влади – наскрізь, до самого останнього ланцюжка складається з брехні. І що найбільш неприємне. Брехня стала нормою повсякденного життя у стосунках : влада-громадянин, вона наче примара літає кабінетами Київської міської держадміністрації (КМДА) та районних держадміністрацій, інших структур численних організацій, підвідомчих КМДА.

Нормальна соціальна людина ніколи не примириться з цими фактами і, звичайно, буде боротися за свої права та справедливість. Вже, з’являються і поширюються пікети і протести громадськості перед будинком КМДА, у зв’язку з намаганнями мера В.Кличка та його заступників підвищити платню за проїзд в метро (а можливо ще й у комунальному транспорті ?), а також за завищені житлово-комунальні тарифи, які не відповідають справжнім реальним послугам, що мають надаватися населенню. Люди також незадоволені та пригнічені різким зростанням цін, і особливо на продукти соціального напрямку: гречку, рис, цукор, хліб, яйця, яблука, картоплю, тощо. А пам’ятаєте обіцянки Кличка та його колег перед виборами ?

Прикро і боляче на душі від несправедливості. Адже загальновідомо, що коли державний організм працює більш-менш злагоджено та надійно, коли всі ланки його взаємодіють в одному ритмі, тоді й суспільна атмосфера сприяє саморозвиткові й самореалізації людини, її життя та діяльність отримують перспективу. Очевидно, що у Києві наш державний організм дихає на ладан, столиця вже давно – місто аномалій, де людина полишена сама на себе, де принцип виживання став нормою. Трясовина корупції і споживацтва, порушення законів і всього іншого, що з цим пов’язане , як неминучий виплід країни, міста, які не можуть дати собі раду і засмоктують краще, що є в людині. І це дедалі більше набуває паталогічних форм..

Нашій стародавній столиці вже давно загрожує техногенно-екологічні негаразди, які можуть мати значні негативні наслідки для городян.. Це окрема тема, яка заслуговує на велику увагу громадськості і уряду. Маю припущення, що у разі, не дай Боже, будь-якої трагедії, КМДА у нинішньому складі — не справиться з ліквідацією та подоланням її наслідків. Чотири року тому Тимчасова Слідча комісія Верховної Ради України, яка розслідувала факти зловживань київської влади, повідомила, що Київ знаходиться на грані глобальної техногенно-екологічної катастрофи . Головна причина – неналежне виконання обов’язків посадовими особами КМДА. Час іде, а керівні чиновницькі особи столичної влади кращими не стають. Це вже стало дурною традицією.

Згадана катастрофа, підкреслювалося у висновках комісії, може мати незворотні наслідки для життя, як мільйонів киян, так і для десятків мільйонів громадян, що живуть нижче по каскаду дніпровських водосховищ. За даними авторів звіту, найбільш небезпечними є наступні проблеми і об’єкти , які забезпечують життєдіяльність міста:

-правобережний каналізаційний колектор, Бортницька станція аерації з її підводними водовипусками у Київське водосховище, неготовність міста до пропуску паводку (1% забезпеченості), у зв’язку із забудовою Троєщини, Харківського масиву і Конча-Заспи, забудова Лівобережної дамби Київської ГРЕС, довжина якої 41 кілометр, забудова Лівобережної заводі річки Десна, особливо в районі Деснянського водозабору, безпідставний відбір піску з русла Десни і верхів’я Канівського водосховища.

Час іде і ми бачимо, що проблеми порушені чотири року тому Тимчасовою Слідчою комісією ВР України, й досі періодично знаходяться в центрі уваги громадськості та владних організацій. Бо небезпека для людей і навколишнього середовища – повністю не ліквідована ! За цей час сталася аварія на Бортницькій станції, а також численні зсуви грунту на горах Подолу, аварії на вулицях міста, де проходять труби тепломереж і каналізаційного колектору, тощо.

Важливі висновки зробив торік експерт з питань екологічної безпеки Федір Судніцин в прямому телевізійному ефірі «Київського форуму»: « Якщо каналізаційний колектор у столиці розірветься, не витримавши напругу через свою зношеність, всі загрозливі життю і здоров’ю речовини потраплять у Дніпро. Не буде ніяких можливостей виправити ситуацію. Все потрапить у Дніпро і Чорне море. Це викличе катастрофу світового масштабу, подібну Чорнобилю».

Втім, нерідко від чиновників КМДА можна і зараз у такій непростій ситуації почути заспокійливі нотки того, що ситуацію будемо виправляти і вона під контролем. Хочеться вірити, але не віриться ! А головне, на вирішення маленької чи то великої проблеми керівники КМДА завжди просять у Уряду гроші. І при чому чималі!

Стосовно грошей та фінансування виконання різних програм розвитку столиці. Вищезгадана Тимчасова парламентська Слідча комісія виявила чимало фактів нецільового використання бюджетних коштів у КМДА , а якщо більш поступливо роз’яснити — їх розкрадання !Невже й справді, синдром домінанти брехні, превалював завжди у діяльності київських високопосадовців, які звикли не нести кримінальну відповідальність за порушення конституції і чинного законодавства ? Тож, нам усім є над чим працювати і з чим боротися…

Всім нашим громадянам пам’ятна Чорнобильска біда. Її трагічні наслідки досі лякають цілий світ, і справжнім тягарем лягають на плечі українців. Середньорічні дози опромінення в десятки разів перевищують норму, і це є звичним станом для Києва протягом кількох десятиліть. Тому кияни звикли сприймати це як даність, не цікавлячись подробицями, адже у нас постійно щось не в порядку. Адже навколо всі живі, начебто здорові та щасливі. При цьому кияни не приділяють уваги тому факту, що радіація впливає на всі системи організму, особливо на серце, нервову систему і щитовидну залозу. Без здійснення належних заходів жителі Києва та всієї України ще десятки років страждатимуть від радіації.

Наслідки аварії на ЧАЕС викликають занепокоєння, але становлять далеко не єдину екологічну загрозу Києву. Конче потрібно в столичному бюджеті запланувати витрати для повного очищення території заводу «Радикал» та прилеглих до нього мікрорайонів.. Що саме тут є небезпечним для екології?

Справа в тому, що в процесі виробництва ртуть осідала на території заводу, де за 37 років її накопичилося десятки тисяч тон. Сам завод і прилеглі території забруднені, адже пари ртуті накопичились у стінах і підлозі. Частину відходів вивезено. Фахівці побоюються, що шкідливий для здоров’я рідкий метал може збиратися під землею в цілі озера і мігрувати з ґрунтовими водами в бік Дніпра. радіонуклід з ґрунтовими водами може потрапити в річку Віта, що протікає неподалік і впадає в Дніпро.

Поблизу Києва ситуація не краща. В селищі Пирогово знаходяться побутові та промислові відходи з усієї України (в тому числі й з Чорнобилю). У будь-який момент радіоактивні залишки можуть прорвати дамби, що неминуче призведе до екологічної катастрофи. Втім, на думку експертів, звалища є не просто столичною, а загальноукраїнською проблемою. Практично кожне промислове підприємство має у себе на балансі накопичувачі для відходів. У всьому світі вже навчилися переводити відходи в доходи. Прогресивні країни відмовляються як від звалищ, так і від сміттєспалювальних заводів, віддаючи перевагу переробці сміття. На жаль, для України все це в далекій перспективі.

Згадані проблеми безпосередньо загрожують стану основного водного ресурсу міста — річки Дніпро. За даними екологів, Дніпро в межах міста відноситься до III класу, що означає «помірно забруднена вода», а іноді й до IV класу – «брудна вода». Забруднення води завдає великої шкоди здоров’ю мешканців міста. Підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює процес старіння організму, навіть незначні частки тритію пригнічують життєдіяльність людини у цілому, а солі алюмінію навіть в найменших дозах викликають у дітей розумову відсталість.

Водопровідні та каналізаційні мережі Києва дуже зношені та знаходяться в жалюгідному стані. Численні перевірки показали, що зношеність основних фондів Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій сягає 60%. На київських системах водопостачання досі діють ділянки, запущені в експлуатацію ще в XIX столітті.

Деякі з старих труб не приводилися в порядок більше 50 років. Такий стан водопровідної системи Києва може призвести до техногенної катастрофи – затоплення столиці. Щоб цього уникнути, необхідно негайно замінити майже чверть міської водопровідної мережі. Що стосується питної води, то в міській санепідемстанції стверджують, що вона відповідає затвердженим вимогам і нормам. Однак, на думку деяких експертів, про якість питної води в столиці красномовно свідчить незмінно високий попит на різноманітні фільтри для води. У світі є країни, в яких воду можна пити з-під крана, проте Україна до цих країн потрапить ще не скоро.

Крім чистої води, однією з головних потреб людського існування є чисте повітря. Основний забруднювач столичного повітря – автомобільний транспорт, обсяги викидів якого збільшуються з кожним роком і який дає 83% усіх шкідливих викидів в атмосферу. Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні та оцінюється фахівцями як високий. В повітрі більше двох десятків різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил.

Велика кількість автомобілів працює на бензині, в який додаються сильні канцерогени. Вихлопні гази автомобілів особливо небезпечні для здоров’я, бо їх викид здійснюється безпосередньо в зону дихання людей — біля зони активного пішохідного руху. За даними фахівців Центральної геофізичної обсерваторії, висока концентрація діоксиду азоту в повітрі Києва, яка вдвічі перевищує норму, влітку може збільшуватися у п’ять-шість разів. При цьому близько 80% машин експлуатуються більше восьми років, тому не мають спеціальних пристроїв для нейтралізації шкідливих речовин.

Красень Київ – перетворився на суцільний гараж. На тротуарах центральних вулиць і площ столиці паркуються автомобілі, а людям дедалі важче стає тут ходити, особливо взимку. До того ж, небезпечні маневрування водіїв машин на тротуарах становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, що є порушенням їх конституційних прав. Київська влада і державна автоіспекція є сторонніми спостерігачами за цими антизаконними процесами. Ганьба!

Через вічну проблему мегаполісів – загазованість міста транспортом – страждають і зелені насадження. Крім того, під час ожеледиці та холодних зим використовуються надзвичайно шкідливі для дерев суміші. Згідно з даними Міністерства екології та природних ресурсів України, 70% дерев у Києві «хворіють». Тільки за останні роки понад 25 видів рідкісних рослин, які ростуть у столиці, внесені до Червоної книги України. Це свідчить про несприятливу екологію, оскільки дерево першим реагує на стан навколишнього середовища.

Науковці відзначають, що екологічну забрудненість можна простежити за статистикою захворювань. За статистичними даними найбільше кияни помирають від хвороб системи кровообігу та новоутворень. Адже існує прямий зв’язок між онкологічними, ендокринними захворюваннями, захворюваннями крові та серцево-судинної системи та несприятливою екологією. Зрозуміло, що здолати відразу всі екологічні проблеми Києва неможливо – на це потрібно багато часу та коштів. Столична влада повинна приділяти їх вирішенню першочергову увагу, зважаючи на безпосередній зв’язок стану екології із здоров’ям та життям киян».

Епілог. Примітивне чиновництво, примітивні й бездушні керівники, свавілля, беззаконня – складові сучасного київського буття. Примітив скрізь. Це, як спрага задоволення ціною найменших зусиль. Суспільство буває протестує, але терпить, чекає змін, які все не приходять та не приходять. Надія для декого стає примарною, люди просто не вірять у прогрес, вони пригнічені і переймаються запитаннями, типу, чому ті, хто зневажає конституційні права людей, нехтує чинним законодавством не сидять за гратами, а знаходяться при владі ? Тоді ж для чого і за кого помирали люди на Майдані ? Навіщо було мільйонам людей віддавати своє здоров”я, одержувати морально-психологічні страждання, коли реальних змін на краще зараз не відбувається ? Деградують люди, знижується рівень культури, взаємоповаги та довіри між суспільством та владою.

Пригадаємо, що Микола Бердяєв нагадував сучасникам про духовний примат культури: «цінність суспільства визначається якістю культури, а не політикою чи економікою». І крім того, висловлював крамольні, як на свій час, думки. Про ієрархічність культури, про шкідливість демократизації, яка не сприяє її якості. І, між іншим, що в недосконалому, плебейському суспільстві натури творчі й культурно витончені почуваються одинокими.

На закінчення хочеться пригадати слова українського письменника Юрія Липи, який в одній зі своїх публікацій в «Літературній Україні» — «Лозу відновить Бог» написав: « Перед розвиднем накликана безвір’ям темрява густішає…Хоча незабаром і сяйне перший промінь Воскресіння, але заблуклій душі боязно повірити в це – вона вірить ув очевидне, у те, що виблискує вогнями морального перелюбу , у модне, що робить проституйовану політику вигідним бізнесом, уважається за «формат», хоча щокрок обертається брутально-примітивном матом. Але кому сказати про со-ВІСТЬ!».