Відставка Валерії Гонтаревої з поста голови Нацбанку є вкрай актуальною, оскільки НБУ завдав Україні не менше шкоди, ніж війна на сході України. Про це заявляє відома співачка та громадський активіст Руслана Лижичко у записі блогу "Або кінець системі корупції, або кінець нашим грошам: Нацбанк не виконує жодної зі своїх функцій".

"Дії НБУ великою мірою причетні до погіршення фінансово-економічного стану населення, підприємств, банків та державних фінансів. Непрофесійно-злочинна діяльність НБУ не тільки розбалансувала фінансово-господарську систему, але фактично стала причиною посилення рецесії та інфляції в Україні", - стверджує вона.

Руслана стверджує, що опитала велику кількість експертів і прийшла до низки висновків, які свідчать про непрофесійність та злочинну діяльність керівництва НБУ.

Так, за її словами, переважна більшість українських банків фактично доведена до стану банкрутства (вкладники мають проблеми зняття коштів в переважній більшості банків). Відсутня реальна програма підтримки ліквідності банків. Декларована підтримка непрозора і тенденційна надається наближеним банкам або за фінансову мотивацію.

Це відбувалося на фоні реалізації політики вимивання ліквідності з банків, що спричинило повне припинення кредитування реального сектору економіки та населення, введення незаконних обмежень, проведення перевірок та неприхованого шантажу банків, котрі незгодні з діями та рішеннями НБУ.

"Фактично НБУ, який відповідає за "...забезпечення стабільності грошової одиниці України...сприяє стабільності банківської системи... сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України" під керівництвом Гонтаревої не виконав жодної зі своїх основних функцій. Оцінка матеріальної шкоди, завданої діями НБУ, в рази перевищує військові втрати на Донбасі та Криму, оскільки призвели до зубожіння людей, втрати робочих місць, банкрутства підприємств та банків. При цьому реальні масштаби проблеми починають відчуватися тільки зараз і темпи падіння тільки підсилюватимуться", - стверджує громадська активістка.

В той же час, Лижичко натякає на особисті інтереси Валерії Гонтарєвої. За її словами, в розкачуванні курсу гривні і спекуляціях брав активну участь близький до очільниці НБУ банк "Авангард".

Наводить автор блогу і ще кілька прикладів сумнівних операцій структур, близьких до керівника Нацбанку.

Так, за її словами, компанія ICU під керівництвом Валерії Гонтаревої приймала участь в транзакціях виведення капіталу з України очільниками режиму Януковича. "Більше того, на ринку утвердилася думка про те що структура пані Г. не тільки приймала участь, але і активно пропонувала "креативні схеми".

Схема базувалася налегалізації доходів через операції на риках цінних паперів з наступним виведенням"легалізованих" коштів за кордон. В подальшому кошти або заводилися в Українудля купівла державного боргу, або інвестувалися в іноземні фонди з подальшою таки купівлею суверенного боргу України.

Сума виведених коштів оцінюється в 6-8млрд доларів США", - стверджує Лижичко.

Вже в лютому 2014 році, компанія ICU ніби то приймала участь в транзакціях пов'язаних з активами Сергія Курченка. Так, в лютому була проведена операція з залученням НБУ, Аграрним фондом та Брокбізнесбанком, в результаті якої були виведено понад 2 млрд гривень коштів аграрного фонду.

Радником по угоді виступив ICU. "Схема з Брокбізнесбанком і Аграрним Фондом може повторитися і сьогодні за участю тієї ж таки пані Г. Так, ДІУ (Державна Іпотечна Установа) випустила облігації на суму 3 млрд. гривень розмістивши їх в Дельта банку під які Дельта отримує рефінансування від НБУ на аналогічну суму. Кошти на даний момент ДІУ не отримала і фактично стала заручником платоспроможності Дельта банку", - стверджує Лижичко.

Також, на її думку, аукціони попродажу валюти в вересні 2014 року являли собою класичну спекуляцію державними резервами. При цьому, зараз створено чорний ринок валюти для юридичних осіб при падінні обсягів торгів на "міжбанку". А падіння курсу гривні і очікувана подальша девальвація призвела до росту цін.

На думку Лижичко, така політика в подальшому може призвести до банкрутств українських підприємств, змушених кредитуватися за неринковими відсотками, а також несе загрозу продовольчій безпеці України, оскільки постійне підвищення вартості кредитів створює ризикдля посівної, банки не в змозі видати нові кредити, а аграрії не мають можливості кредитуватися під 25% річних.