Одна з корисних речей, яку може зробити зараз людина, що не воює й не має грошей/змоги допомогти фронту – це дотримуватись режиму тиші. Що означає не публікувати й перепощувати жодної інформації про бойові дії, в якій не впевнена на 100%.

На 100% можна бути впевненим в інформації від очевидців подій, коли вони говорять про те, що бачать на власні очі, і все.

Людина, яка репостить чиюсь вимогу до Міністерства оборони негайно зробити на фронті той чи інший маневр, дати підкріплення чи вистрелити в такий-то бік; людина, яка постить відео лайфньюс про захоплення лугандонами донецького аеропорту; людина, яка постить публікацію сайту «Антикор» про знищення ста російських танків чи вбитого Моторолу. Всі вони роблять однакове зло – засмічують інформаційний простір, знижуючи загальну суму достовірності.

Можливо, ви вірите, чи хтось вам сказав, що це «інформаційна війна» - збрехати про досягнення українців і підвищити бойовий дух ваших убогих ближніх, обманюватись радих? Або, не довіряючи корумпованим зрадникам-генералам, вважаєте, що командування краще передати в руки громадянському суспільству, поінформованому фейсбуком і сайтом Elise?

Тоді, ну, будь ласка. Просто нічого не пишіть