Україна почала подавати власні фільми на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою у 1997 році. Відбором фільмів займається Український Оскарівський Комітет, що створений у 2006 при Асоціації продюсерів України. Згідно з умовами це повинні бути повнометражні художні фільми, зняті за межами США, домінуючою мовою в діалогах фільму повинна бути не англійська, картина має бути в прокаті, в країні від якої подається заявка, не менше 7 днів поспіль, та творчий контроль над створенням фільму повинен належати громадянам або резидентам країни, яка подає заявку.

Станом на 2015 рік, вісім фільмів були висунені від України на номінацію в цій категорії, з яких сім були допущені. Стрічка “Водій для Віри” (2004) була дискваліфікована через недостатню українську частку у виробництві. Жодна картина поки що не була номінована на основний конкурс, але, тим не менш, ми вирішили розповісти вам про всіх українських претендентів на Оскара.

Приятель небіжчика (1997)

Художній фільм, знятий за повістю Андрія Куркова «Любий друг, приятель небіжчика». Епоха “дикого капіталізму” щосили набирала обертів, коли Анатолія кинула дружина. Молодий, вродливий і розумний, зі знанням іноземної мови, але чомусь ніяк не вписувався в сучасне, абсолютно незбагненне для нього життя. Як нитка Аріадни в світі нової моралі стала для нього зустріч з колишнім однокласником Дімою, що успішно торгував у комерційному кіоску. Життя стає схожим на кіно. Необдуманий і легковажний вчинок Анатолія став першою ланкою в ланцюзі подій, в результаті яких було вбито чоловіка, що сам є найманим убивцею. Маленький син цієї людини назвав Анатолія татом…

Мамай (2003)

Друга художня відеоробота режисера Олеся Саніна. Фільм отримав приз імені Олександра Княжинського за найкращу операторську роботу на XII-му Відкритому фестивалі кіно країн СНД і Балтії «Кіношок» (Росія, Анапа, 2003). Створений на основі давнього українського і кримсько-татарського фольклору. Це українська версія Ромео і Джульєтти. Козак-утікач закохується в приголомшливо красиву татарську жінку, яка рятує його від неминучої смерті. Санін писав про поєднання в фільмі трьох історій: двох епічних кримсько-татарських і однієї придуманої ним — як татарська жінка знаходить у степу наймолодшого козака, що помирає; привозить його додому, лікує; закохується в нього, стає його дружиною.

Водій для Віри (2004)

Українсько-російський психологічно-драматичний телефільм 2004 року режисера Павла Чухрая. Фільм отримав численні російські нагороди, зокрема кращий фільм на фестивалі в Сочі. Показник двох країн походження фільму призвів до відмови отримання Україною категорії Academy Awards за Кращий іноземний фільм 2005 року.

Дія фільму відбувається в СРСР, в 1960-ті роки. Сержант Віктор – молодий і ставний, він дивиться на життя просто і прагматично; він готовий на все для досягнення своєї головної мети — зробити кар’єру. Поки що фортуна сприяє йому: його, курсанта привілейованої кремлівської роти, армійський генерал бере своїм особистим водієм…

Аврора (2006)

Картина режисури Оксани Байрак. Фільм присвячений маленькій дівчинці Аврорі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У ролі дівчинки — 15-літня киянка Анастасія Зюркалова. Головні чоловічі ролі зіграли американський актор Ерік Робертс та російський Дмитро Харатьян. 2007 року режисер та продюсер фільму Оксана Байрак отримала за цей фільм премії в трьох номінаціях: “Найкращий вітчизняний прокатний фільм”, “Найкращий сайт до фільму” та “Людина року в кінобізнесі”.

Ілюзія страху (2008)

Фільм кінорежисера Олександра Кірієнка знятий за мотивами одноіменного твору Олександра Турчинова. Історія успішного бізнесмена Ігоря Короба, який повинен захищати свій бізнес у складних умовах 90-х років. Ігор стає жертвою бандитського «наїзду»: його незаконно заарештовують, садять у слідчий ізолятор, жорсткими методами змушують відмовитися від проекту бізнесу-центру. Опинившись на волі, Ігор присягає за будь-яку ціну повернути права власності на цей проект і помститися кривдникам…

Той, хто пройшов крізь вогонь (2012)

Український художній фільм режисера Михайла Іллєнка. Сюжет розповідає про долю хлопця з Полтавщини, Івана Додоки, який стає радянським військовим льотчиком, Героєм Радянського Союзу. Але доля складається так, що йому доводиться пройти німецький полон, радянські табори, і зрештою, волею долі, потрапити до Канади, де він стає вождем тамтешнього індіанського племені…

Параджанов (2013)

Біографічний фільм 2013 року про знаменитого вірмено-українського кінорежисера Сергія Параджанова. Вихід фільму присвятили 90-річчю культової особистості — ювілей режисера відзначали у 2014 році. Режисерами виступили Олена Фетісова та Серж Аведікян. Аведікян зіграв також головну роль. Прем’єра фільму відбулася на кінофестивалі в Карлових Варах. На Одеському міжнародному кінофестивалі отримав приз «Золотий Дюк» як Найкращий український повнометражний фільм. Також«Параджанов» був представлений у секції «Міжнародний конкурс художніх фільмів» 8-го Батумського міжнародного фестивалю авторського кіно (BIAFF) та боровся за Нагороду критиків на кінофестивалі в Гамбурзі.

Картина розповідає про те, як режисер створює великі фільми, що приносять йому міжнародне визнання. Його зухвала поведінка призводить до конфлікту з радянським тоталітарним режимом. За сфабрикованим звинуваченням Параджанова кидають до в’язниці. Але незламна любов до краси дає сили творити, незважаючи на роки ув’язнення і заборону на роботу в кіно.

Поводир, або Квіти мають очі (2014)

Історична драма режисера і сценариста Олеся Саніна, в основу сюжету якого покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого музики напередодні та під час Голодомору. Одну з головних ролей зіграла співачка Джамала.

9 вересня 2014 року Український Оскарівський комітет оголосив, що цього року на здобуття премії «Оскар» Американської кіноакадемії в номінації «Фільм іноземною мовою» висуває від України драму «Поводир» Олеся Саніна. Всього у цьому відборі брали участь три українські стрічки: «Поводир», експериментальний фільм «Плем’я» і дитячий музичний фільм «Трубач». Рішення Оскарівського комітету викликало бурхливу емоційну реакцію в українській кіноспільноті. Творча група «Племені» 11 вересня направила відкритого листа в Український Оскарівський комітет із проханням провести повторне голосування. Режисер «Племені» Мирослав Слабошпицький висловив недовіру членам комітету, а також звинуватив їх у необ’єктивності, запропонувавши кіногромадськості виступити із протестом проти їхнього рішення.

За перший тиждень прокату фільм «Поводир, або Квіти мають очі» Олеся Саніна побив рекорд касових зборів вітчизняного кіно.