Маріуполь був останньою краплею. Захід знову занепокоєний. Як Пилип з конопель вилізає Федеріка Могеріні і… просить Росію не допомагати терористам. Тобто сама собі? Просити Росію не давати зброю самій собі? Просити Путіна не підтримувати терористів, яких він сам породив? Взагалі – просити про щось ґвалтівника щодо жертви? Це вже верх цинізму. Або – наївності? 

Ці дівчата, чоловіки, діти, бабусі, які загинули десь там, на східних околицях приазовського міста – хто вони? Невідомо. Вони не ходили паризькими вулицями. Вони навіть не можуть правильно вимовити речення Je suis Charlie. Хоча й до своєї загибелі від снарядів російських терористів тримали плакати з відомим французьким висловом. В них чомусь боліло за Париж. 

У Парижі і Лондоні, Брюсселі і Римі, вже не кажучи про Мадрид і Лісабон впевнені, що в Україні пішла стінка на стінку. А Росія має до того відношення, але яке? Підтримує. Як і чим? Ну це їхні справи… І як би не хотів я вірити в те, що каже міністр закордонних справ України Павло Клімкін, що Захід починає розуміти хто є хто, і що 90 відсотків французів і німців згідно якомусь там опитуванню, не схильні довіряти Москві, не виходить в мне в це повірити. Ну аж ніяк! 

І знову закликають країни Балтії, Польща і Швеція до дій. І знову нагадує президент Ґрібаускайтє про європейські цінності. І знову західна частина ЄС відповідає на це засудженням терористичних актів. І знову ОБСЄ лише констатує. Імпотенти вважають, що в них все діє. Але це тільки слова. Кремль сміється. І робить свою страшну справу. Він воює в Україні проти США, проти ЄС, проти цивілізації, проти розуму і Бога. 

Путін на полях і схилах Донбасу вже стратив понад 5000 своїх громадян. М’яса не шкода. Кріпосні не мають права на свободу. Про це в Давосі було сказано відверто і без краплі сумління. Вустами віце-прем’єра Росії. Кремль лишив життя, скалічив тисячі не в чому не винних українців. Він нищить Україну, її села, міста, економіку і інфраструктуру. При тому він відкрито веде дружні перемовини з терористичними ватажками Сирії. А Захід боїться сказати йому в очі, що в Донбасі і Криму нема проросійських банд, там є суто російські. Що Путін не підтримує терористів, а напряму фінансує і організовує їх діяльність. Не кажуть, бо ж може Хазяїн впасти в гнів. 

А він шантажує, тероризує, нахабно щось вимагає, вбиває, нищить. Десь там, далеко. Та ні, пані і панове, мадам і мсьє, леді і джентльмени, фрау і герри, це не так вже й далеко - в самісінькій Європі. Про єдність якої ви так піклуєтесь. Не бійтеся, закликав свого часу всіх вас, всіх нас Папа Іван Павло ІІ, Войтила. І лише тоді переможете.