Найбільше українські журналісти підтримують запровадження державного підтримки просування фільмів, запровадження ефективного механізму квотування частки національних фільмів під час демонстрації на ТБ, створення пільгових умов для інвестицій у кіно. Про це засвідчили результати першої частини опитування, яке було проведено Бюро української кіножурналістики.

Дослідження охопило 18 респондентів з Києва, Львова, Одеси та Херсону, що представляють 23 друковані та інтернет-видання, а також телепрограми. Кінознавці, кінокритики й кіножурналісти оцінили реформи, передбачені Національною стратегією розвитку кіноіндустрії України на 2015 - 2020 роки Державного агентства України з питань кіно.

Нагадаємо, на сайті Державного агентства України з питань кіно опубліковано текст проекту Національної стратегії розвитку кіноіндустрії України на 2015-2020 роки.

Результати голосування такі:

1. Підтримано внесення змін до Закону України «Про кінематографію», що передбачають:

- запровадження державної фінансової підтримки етапу просування фільму до глядача (83%, жодного голосу проти);

- запровадження ефективного механізму квотування частки національних фільмів під час демонстрації по ТБ, зокрема у прайм-тайм (67%);

- запровадження державної фінансової підтримки етапу розробки кінопроектів (56%);

- скасування чинних обмежень щодо розміру державної частки фінансування при підтримці фільмів (нині - не більше 50% кошторису) (44%);

- запровадження ефективного механізму квотування частки національних фільмів у кінотеатральному прокаті (44%).

Не підтримано внесення змін до Закону України «Про кінематографію», що передбачають:

- врегулювання вживання мови у кінематографії (72%);

- розробку системи присвоєння фільмам статусу «національного» на підставі відповідності рейтинговим критеріям (56%).

Респонденти не визначилися з приводу внесення змін до Закону України «Про кінематографію», що передбачають запровадження штрафних санкцій за недотримання квот на національні фільми в кінотеатральному прокаті та під час демонстрації по телебаченню (39%).

2. Розпорядником коштів, які надходять для фінансової підтримки кіно з Державного бюджету та інших джерел, має бути спеціально створений Фонд розвитку кіно (47%).

3. Респонденти підтримують, щоб збір на розвиток національної кінематографії сплачували телеканали (78%), дистриб'ютори фільмів (50%), оператори телевізійних кабельних мереж (50%), провайдери Інтернет (44%) та демонстратори фільмів (39%).

Вони не підтримують, щоб такий збір сплачували глядачі кінотеатрів (44%).

4. Першочергово слід розвивати фінансування кіно за рахунок:

- створення пільгових умов для інвестицій у кіно (94%);

- участі телеканалів у проектах (72%);

- пільгових кредитів (67%);

- збору на розвиток національної кінематографії (39%);

- участі національних та міжнародних дистриб'юторів у проектах (39%).

5. Респонденти вважають доцільним для популяризації українського кіно:

- підтримувати існуючі національні й міжнародні кінофестивалі в Україні (83%);

- створити спеціалізований інтернет-портал про українське кіно (83%);

- відкривати кіноклуби у школах і ВНЗ (72%);

- розповсюджувати національні фільми за допомоги новітніх технологій, в тому числі VoD (video on demand) (72%);

- створити Національний музей кіно (72%);

- запровадити курс історії українського та світового кіно у ВНЗ (67%);

- створити фільмотеки українських фільмів у школах і ВНЗ (67%);

- створити популярний журнал про українське кіно (67%);

- фінансово підтримувати створення програм з питань кіно на загально- національних каналах (61%);

- залучати школярів до перегляду українських фільмів у кінопрокаті в рамках шкільної програми (56%);

- запровадити національну премію в галузі кіно (56%);

- запровадити програму історії українського та світового кіно у школі (50%);

- фінансово підтримувати рекламні кампанії національних фільмів (50%);

- перетворити Будинок Кіно на головний фестивальний і прем'єрний майданчик країни (39%).

Респонденти не підтримують ідею створити національний кінофестиваль (39%).

6. У повному обсязі з коштів Державного бюджету потрібно фінансувати:

- дебютні роботи молодих авторів (78%);

- фільми для дітей та юнацтва (44%);

- фільми, що висвітлюють актуальні соціальні проблеми суспільства (44%).

Жоден респондент не підтримав пропозицію фінансувати з державного бюджету на 100% кошторису виробництво фільмів, що формують позитивний імідж України.

7. Підтримано ініціативи Державного агентства України з питань кіно щодо:

- сприяння залученню інвесторів для перетворення державних кіностудій у сучасні кіновиробничі фабрики з повним виробничим циклом (83%, жодного голосу проти);

- залучення органів місцевого самоврядування до промоції власних локацій і виробничих потужностей, придатних для реалізації кінопроектів (78%);

- передачі комунальних кінотеатрів у малих і середніх населених пунктах профільному інвестору за умови збереження профілю підприємств (78%);

- модернізації системи конкурсних відборів для отримання державної фінансової підтримки (72%,жодного голосу проти);

- розвитку пересувних кінотеатрів для сільської місцевості з частковим покриттям витрат за рахунок державного бюджету (61%);

- впровадження системи єдиного електронного квитка у кінопрокаті (50%);

- створення єдиної бази електронних державних посвідчень в рамках системи контролю та моніторингу ефірного та цифрового сповіщення (50%);

- акціонування державних кіностудій (44%).

Не підтримано ініціативу запровадити ефективну програму боротьби із «піратством», особливо в мережі Інтернет (44%).

Респонденти не визначилися щодо пропозиції реалізувати непрофільні або неліквідні активи державних кіностудій (50%).

8. Плата за видачу державного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільму має:

- залишитися без змін (22%);

- зрости, але становити не більше 1000 грн. (17%);

- прокатні посвідчення мають видавати безкоштовно (11%).

Жоден респондент не вказав, що плата за видачу прокатного посвідчення має становити більше 10 тис. грн. 39% опитаних не визначилися з тим, яким має бути розмір такої плати.

Нагадаємо, Національну стратегію розвитку кіноіндустрії України на сайті Держкіно було оприлюднено у середині січня нинішнього року.

Cтратегія визначає основні пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі кінематографії, її кадрове, ідеологічне, і соціальне наповнення, та є основою для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, управління і фінансування галузі кінематографії на 2015-2020 роки.

Пропозиції та зауваження щодо Стратегії у Держкіно розглядалися до 16 лютого .