Якщо хтось у майбутньому спробує зрозуміти, чому в українців першої половини ХХІ сторіччя були такі проблеми із побудовою цивілізованої державності, хай ознайомиться із реакцією наших демократично налаштованих співвітчизників на результати грузинських виборів. Ті самі люди, які нібито спантеличені узурпацією влади, здійсненою президентом Віктором Януковичем і Партією регіонів, які незадоволені «тушками» і незаконно повернутою Конституцією, які впевнені, що влада своїм переворотом в парламенті проігнорувала волевиявлення більшості українців, які за неї не голосували, - ті ж самі люди ображені грузинською демократією, й тим, що їхній улюбленець - президент Михаїл Саакашвілі - змушений рахуватися з «біомасою», нездатною оцінити його реформи.

Друзі мої, ваш Саакашвілі - Янукович. Він здійснив те, до чого ви прагнули, плюнув на біомасу, розправився із політичними противниками і проводить реформи, які вважає за потрібне. Ах, ви не біомаса! Ах, Янукович не реформатор! Ах, справжні реформатори - його конкуренти! А хто це вирішує, перепрошую? В умовах, коли демократію скасовано як непотрібну, тільки той, у кого сила, вирішує, кого призначати біомасою. А у тих, хто вважає себе українськими демократами, один критерій для себе й протилежний - для інших. Коли мова йде про те, що зазіхають на наші законні інтереси, ми - демократи. А коли голосують не так, як нам хочеться, ми відразу ж згадуємо про незрілість суспільства й закликаємо до військової диктатури!

На відміну від багатьох, хто зараз посипає голову попелом й розповідає про крах грузинських реформ, я впевнений, що тільки зараз ці реформи й починаються. Бо справжні реформи - це не забаганки правителя, а воля суспільства. І якщо такої волі насправді немає, ніяких реформ не відбудеться. Наполеон Бонапарт програв все - однак створена за часи його правління економічна й правова система пережила століття, бо відповідала тогочасним суспільним інтересам. А можна, навпаки, все виграти - й нічого не побудувати.

Тим, кому демократія подобається тільки тоді, коли виграє його власна «футбольна команда», я можу сказати тільки одне - чекайте або емігруйте. Суспільство має пройти всі складні фази свого розвитку, у пострадянському варіанті це може тривати десятиріччями - й не обов'язково має закінчитися успіхом. Але ваші сподівання на «хорошого диктатора» виглядають не менш наївними, ніж сподівання самих авторитарних правителів прискорити чи зупинити історію. Завжди пам'ятайте - й не забудьте сказати це грузинам - що такий правитель може призначити «біомасою» вас, а зовсім не тих, кого ви з висоти свого інтелекту оголосили «біомасою». Завжди пам'ятайте, що вас здійснений Саакашвілі - це Янукович.

 

Віталій ПОРТНІКОВ