Валерія уславилася антиукраїнськими висловлюваннями. А ще беззастережною підтримкою Путіна – майже за радянським анекдотом: "Ты нэ пой, ты Путына поддержывай, поддэржывай". А ще висловлюваннями на улюблену нині російську тему: "Росія – цяця, Європа – кака, Америка – ворог". Одне слово, типовий "джентльменський" набір, типовий світогляд пострадянського співака, для якого взірець поп-музики всіх часів та народів – це концерт до відкриття XXIV з’їзду КПРС.

Представники саме цього світогляду, тільки вже з політтичного середовища, нещодавно видали на-гора сміхотворне "у Європі немає співаків рівня Йосифа Кобзона".

Але сьогодні вже мало хто пам’ятає, як і звідки взагалі взялася на сцені та Валерія. А взялася вона 1991 року, ставши переможницею першого телевізійного конкурсу "Утренняя звезда", організованого Юрієм Ніколаєвим. Це був, якщо не помиляюся, найперший на пострадянському телевізійному просторі конкурс, що тривав майже рік, тур за туром, зі щотижневими ефірами у визначений час. Тоді ще конкурсні телевізійні шоу не проводилися заради самих себе, а давали переможцям реальний поштовх до успішної кар’єри.

Так от, перемогла Валерія з піснею "I Love New York" – "Я люблю Нью-Йорк". Співала під час конкурсу вона й інші пісні, але всі їх об’єднувала одна риса – всі вони були англійською мовою.

"Найперша російська англомовна співачка", – саме так позиціонувала тоді себе Валерія, саме так виокремлювала себе з-поміж колег по сцені, саме так виборювала свою оригінальність і неповторність.

"Вона співає лише й виключно англійською, вона – співачка західної школи", – вторив їй продюсер і розповідав, як довго й наполегливо вона вчилася на взірцях європейської й американської поп-музики. З цих інтерв’ю випливало: тоді для Валерії Захід був не ворогом, а землею обіцяною.

Всілякі "трусики-часики" пішли вже потім. А тоді вона виставляла себе мало не дисидентом на постсовковій поп-сцені.

Й отака метаморфоза. Що її спричинило – важко сказати. Може, вік і плин часу – чого тільки вони з людьми не роблять. А може, той факт. Що англомовні пісні так і не принесли Валерії шаленої популярності, й, підозрюю, з однієї-єдиної причини: в них по-совковому наголос робився на тексти, а музика була... ну, от невиразною. Що для пісні мовою, якої більшість цільової аудиторії не знає, є вироком.

Тож, може, образилася Валерія на англійську мову, а разом із нею й на Європу з Америкою? Вважає їх зрадниками й кривдниками?

...А другий сезон "Ранкової зірки" 1992 року виграла Ані Лорак – саме тоді Юрій Ніколаєв і вигадав їй псевдонім...