Якщо навскидку проаналізувати механізм інформаційних атак кремлівських (та інших) тролеботів, то можна зробити висновок, що атакуючі спекулюють головним чином на гарячковому патріотизмі. Цільовою групою тих, хто намагається розгойдати ситуацію, є головним чином україномовні українці з загостреним почуттям національної гідності та з гіпертрофованим комплексом "пана-хазяїна", тобто схильні до анархії, патологічної недовіри до власних політичних лідерів та налаштовані на миттєвий результат. Ця публіка зазвичай невдоволена надто поміркованою позицією вищого політичного керівництва, яку під впливом дези сприймає як боягузтво і зраду, і прагне якнайшвидше показати москалям "кузькіну мать", не рахуючись з реальними можливостями.

Саме цей контингент маніпулятори гонять на рожен, бомбардируючи його мозок фактами "зради", "зливу", недбальства, слабкості москалів, яких давно б уже розбили, аби не боягузливий Генштаб, тощо. Тому переважна більшість провокативних матеріалів, які лоскочуть нерви свідомого українця, написані УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ і пересипані турботою про мову, націю, історію, культуру, тощо, щоб викликати в нього довіру і справити враження "своїх в доску".

Останнім часом у мережі пішли інформаційні контратаки проти "насзливальщиків" і "петязрадників", організовані умовним мінстецем (хоча, підозрюю, до цієї організації приклав руку інший суб'єкт теж пов'язаний з медіабізнесом). Низка блогерів розповсюджує в мережі цілком розумні виважені матеріали, у яких "на пальцях" пояснює поточну ситуацію і цілком аргументовано доводить, що ніякої "зради" немає, а якщо і є, то зовсім не там, де її шукають накручені провокаторами патріоти.

От тільки переважна більшість цих "розумних" і "притомних" матеріалів написані РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (себто мовою окупантів), більш того, автори люблять (правда останнім часом трохи менше) жонглювати кремлівським мемом "вишиватник" і називати не вельми витриманих та далекоглядних патріотів "нашою ватою", що на україномовну публіку з загостреним національним почуттям діє, як червона ганчірка на бика. Як наслідок - довіра до таких матеріалів з боку цільової аудиторії провокаторів-третьомайданників є досить низькою і вони потрапляють в "молоко".

Не те, щоб ця акція не мала ніякого ефекту, ефект є, але вони лише на деякий час понизили температуру в суспільстві за рахунок заспокоювання тих, кого особливо і не треба заспокоювати, та збили пиху з деяких хвельдмаршалів і генералісімусів, що зробило їх менш впевненими, а значить - менш ефективними у своїх провокаціях. Але найбільш "буйну" патріотичну публіку (яка зазвичай є локомотивом усіх "гарячих" протестів) ця цілком професійна, але холодна, позбавлена національного забарвлення контрпропаганда не переконує.

І це - не вада виконавців (вони грають, як уміють). Схоже, суб'єкти, які організували цей "інформаційний волонтерський рух" належать до категорії "прагматиків", "інженеров чєловєчєскіх душ", які практикувалися переважно на "загадочной русской душе", а в українській так і не розібралися:(