Київська прокуратура. Щільний дворик. Стрімка Царевич у супроводі адвоката. Зрештою, чи то справді її адвокат, є сумніви. На всі запитання він справно відмахувався: без комментарієв, спасібо. Без комментарієв, спасібо, пише Ольга Сніцарчук у блозі на "Новом времени".

Ось суддя заходить. А ось через дві години вже й виходить. З підозрою.

Зблизька геть не така грізна, коли рік тому забирала права в людей, які мали нахабство і сміливість їхати в напрямі обійстя Януковича Межигір’я. На всі запитання стоїчно мовчить, лише в якийсь момент істерично підтискає губи – здається, сльози близько. Але суддя швидко опановує себе – і… геройські продовжує мовчати. В цьому моменті може навіть стати жаль цю дівчину з Калуша, яка так феєрично вляпалася. В традиційне печерське суддівство.

Жаль відлетить миттю, коли згадати як вона відбирала водійські права, наприклад, в моєї колеги з УП Оксани Коваленко. Проігнорувавши доводи кореспондентки, зате не погребувавши сфальсифікованим рапортом даїшника. Таких історій в творчому доробку судді зібралося забагато. Але якщо Рада задовольнить клопотання Генпрокурора, її суддівську кар`єру можна буде описати коротко: від Луценка до Єфремова. Проїздом через Автомайдан.

А могла просто не порушувати закон. Чи не могла? Наскільки у наших суддів є розкіш бути суддями? Чи вони виносять ухвали про те, щоб відібрати права у порядного громадянина, з кийком над головою? А ухвали про те, щоб відпустити одіозного Єфремова під заставу - нашіптує в нарадчій кімнаті, наприклад, сам Єфремов? Маючи до цього якусь достойну мотивацію. Яку? Про це можна лише здогадуватися, але… Спасібо, бєз коммєнтарієв.

У понеділок рада анонсує розгляд подання генпрокурора. Щоб недоторкану суддю могли арештувати. Але й ця Рада геть неспішна. Якщо від позбавлення водійських прав за візит у Межигір`я – до спроб позбавлення суддівства минає рік, то куди ж поспішати органу, обраному лише кілька місяців тому.

Тому Рада неквапом анонсує: напевно у понеділок позбавить статусу і суддів, і деяких депутатів. Якщо голосів вистачить. Це як з регіоналом Царьовим. 

Папірець про притягнення депутата до кримінальної відповідальності з Різницької на Грушевського доїхав лише в червні. Та й то: проголосували, а за кілька тижнів замислилися: то депутат він тепер чи ні?!

Ще один анонс – на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів. Для чого анонс? Напевно, щоб причепурилися до події. Особливі любителі спойлерів в фейсбуках навіть прізвища розписали. Серед них не зустрічалося прізвище Клюєв. Хоча тепер його часто бачиш в списках тих, з кого Європа може зняти санкції. Бо Генпрокуратура рік не спромоглася надати Європі доказів його фінансової нечистоплотності. Сам Сергій Клюєв радісно повідомляє: питань прокуратури до нього немає. Шукаєте брата Андрія? А він вдома. Де дім?

Щоправда, і на те, щоб просто спитати – йде не один тиждень-місяць. Кулуари депутати його штибу уникають. Пересуваються тепер особливими недосяжними доріжками (практично каналізаційними стоками: зате безпечно). Споглядати таких можна  з ложі преси: останній раз Сергій Клюєв дружньо спілкувався у залі з Юрієм Луценко. Погана компанія? Тю. У Раді у всі часи опонентам є про що погомоніти у затінку колон.