У зв'язку з тим, що останнім часом відчутно збільшилася (і особливо після вбивства Бориса Нємцова) кількість росіян, що попросили політичного притулку в Україні, ось що маю сказати.

Більш-менш постійно я мешкаю в Москві з 2000 року. І за весь цей час я жодного разу, підкреслюю - ЖОДНОГО не зустріла при спілкуванні з росіянами адекватного ставлення до України та українців. Максимум лояльності до нас "по-московськи" - це визнання українців рівними великому і могутньому стихійному лихові під назвою "росіяни". Що є всього лише наслідком популярної в Росії пошесті, що "русскіє і украінци - одін народ".

Я не хочу сказати, що осудних росіян тут немає. Є, але я їх знаю виключно з соціальних мереж. І, що цікаво (я помітила це нещодавно), етнічно вони, переважно, не росіяни - євреї, татари, башкири, ті ж самі українці, предків яких нелегка занесла колись у Росію.

Так от, це я все до чого. 

Я була і залишаюся принциповою противницею надання українського громадянства підданим Х*йла. За рідкісним винятком накшталт відомих російських опозиціонерів Павла Шехтмана та Володимира Малишева (активіста Майдану).

Більше того - я правда боюся збільшення кількості "економічних" емігрантів з Росії, які (не маю жодного сумніву!), прос * ав свою батьківщину Путіну, приїдуть до нас зі все тими ж своїми іржавими "скрєпами" вчити нерозумних "хохлів", як треба жити і будувати наше суспільство (зрозуміло, за московськими лекалами).

Відвертіше всіх писав про це на своїй стіні в ФБ ще влітку минулого року відомий російський статусний "ліберал" Альфред Кох (у той час він якраз був якогось дідька в Києві): російські діячі культури і мистецтва мають приїхати до Києва і зайняти провідні місця в театрах, музеях і на телебаченні; російські вчені, зрозуміло, відразу ж займуть керівні посади в інститутах і академіях, журналісти (о жах!) - у ЗМІ. Російський бізнес зобов'язаний отримати українські держзамовлення і пільги, і таке інше. Після чого всі вони, за задумом Коха, повинні почати будувати Росію заново, зі своєї "історичної колиски". Таким чином, пріоритет російського бізнесу, науки і культури перед українським, його, так би мовити, "вищевартість", такими ось московськими "лібералами" не підлягає ніякому сумніву. Вони, як щури, готові замінити собою будь-який більш "слабкий", з їх точки зору, етнос. Ну, а те, що "російський проект" краще і крутіше будь-якого іншого національного, на їхній погляд, і зовсім не підлягає ніякому сумніву.

Тому я - за драконівські міграційні закони, за відмови емігрантам, що втекли з економічних підстав. За іспити з української мови та історії. За спрощену формулу позбавлення громадянства.

Досить з нас і тих російських ватників, які можуть отримати українське громадянство за правом народження в Україні, і які обов'язково згадають про нього в міру погіршення ситуації в Росії.