ГО "Публічний аудит" постійно відслідковує функціонування природних монополій, а особливо тих, діяльність котрих безпосередньо впливає на економічну стабільність України, стійкість національної грошової одиниці та збалансованості Державного бюджету України.

Не могли ми оминути увагою і останні реформи та, на жаль, вимушені констатувати, що складається враження, наче не будучи спроможними вирішити питання з підняттям дохідності НАК «Нафтогаз» та ПАТ «Укртрансгаз», у спосіб, у який це потрібно було б робити, урядовці не вигадали нічого кращого, ніж перекласти цю ношу на спорожнілі кишені населення.

03.03.15 НКРЕКП своїм рішенням, починаючи з 1 квітня 2015 року, вдвічі підвищила тариф на транспортування природного газу для державної компанії «Укртрансгаз» – до 294 грн за тисячу кубометрів, що на сьогодні згідно з офіційним курсом гривні до долара (23,77 грн на 04.03.15) становить $12,36  за 1000 куб. м. Загальний тариф на транспортування природного газу збільшиться з 1 квітня майже на 80% – до 656,2 грн за тисячу кубів.

Звісно, на тлі підняття з 1 квітня 2015 року тарифу за природний газ (транзит входить до його структури) для населення (до 3600 грн/1000 куб. м, для споживачів з обсягом споживання до 2400 куб. м у рік, а для тих, хто цей обсяг перевищить, – 7188 грн за 1000 куб. м) підвищення тарифу на транзит виглядає малозначимим, але це не зовсім так. 

Транзит у структурі тарифу на природний газ поділяється на:

1.    Транспортування природного газу ПАТ «Укртрансгаз» (магістральними трубопроводами).

2.    Постачання природного газу для підприємств газопостачання та газифікації. 

Крім цього, в структурі є ще така річ, яку називають тарифом на постачання.

До 1 квітня 2015 року, починаючи з весни 2014 року, тарифи на транспортування становили, відповідно: 138,4 грн та 228,3 грн. Тобто, разом витрати на транзит складали  366,7 грн, і в залежності від обсягу споживання  займали від 19 до 33 % загальної суми яка підлягала сплаті.

Порівнюючи ці показники з тарифами, які ми платитимемо з 1 квітня, бачимо, що в їх структурі, витрати на транзит становлять значно меншу частину. Так, для першої категорії споживачів із обсягом споживання до 2400 куб. м на рік це 18 %, для 2-ї категорії з обсягом споживання понад 2400 — 9%.

Ще 22 % становить ПДВ та цільова надбавка. 

Тариф на постачання раніше становив 44 грн, нехай його також збільшать удвічі, й він становитиме 88–100 грн, що в загальній структурі – менше 4 та 2 % відповідно.

Отже, спробуємо розрахувати ціну газу як товару, який купує/продає НАК «Нафтогаз України»: 

Для тарифу 3600 грн:

— 22 % цільова надбавка та ПДВ = 649 грн;

— транзит (разом, до оподаткування) = 656,2 грн;

— тариф на постачання (за умови підвищення вдвічі) = 100 грн;

Таким чином, вартість газу як товару=3600-(649+656,2+100) = 2200 грн (без ПДВ).

Аналогічний розрахунок для тарифу в 7188 грн/100  куб. м :

— ПДВ та цільова надбавка = 1296 грн;

— транзит (разом, до оподаткування) = 656,2 грн;

— тариф на постачання (за умови підвищення вдвічі) = 100 грн.

Таким чином, вартість газу як товару = 7188 (1296+656,2+100) = 5135,8 (без ПДВ)

Наступна теза дасть розуміння: чому на початку аналізу мова йде саме про підвищення дохідності газових монополістів: 

Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, підвищила відпускний тариф на газ для ПАТ «Укргазвидобування» в 4,6 рази – до 1590 грн за 1 тис. куб. м (без ПДВ). 

Тобто, НАК «Нафтогаз України» спочатку викуповуватиме газ у видобувної компанії за 1590 грн, а потім реалізовуватиме через постачальників за цінами 2200 грн та 5135 грн відповідно. 

За даними комісії, собівартість видобутку газу «Укргазвидобування» — 1492,66 грн за 1 тис. куб. м (без ПДВ). Виходячи з цього, питання про збитковість діяльності ПАТ «Укргазвидобування» в частині добування блакитного палива повинна бути знятою. Оскільки в собівартість вже включено всі витрати, пов’язані з адміністративними витратами, розвитком, утриманням у належному стані наявної технічної бази. 

Різниця на кожному 1000 куб. м (прибуток НАК «Нафтогаз України») для однієї групи споживачів становитиме 610 грн, для другої —  3545 грн. 

Саме так ми з Вами допоможемо НАКу стати прибутковим.

Однак повернімось до питання вартості транзиту та питання про те, чому особливу увагу ГО “Публічний аудит” звернуто саме на ПАТ «Укртрансгаз». 

У 2009 році між НАК «Нафтогаз України» та АТ «Газпром» підписано чинний на сьогодні 10-річний контракт, яким визначено умови постачання природного газу та вартості його транзиту територією України. 

Згідно з повідомленнями ЗМІ того часу, АТ «Газпром» вдалось досягти зручних та вигідних умов визначення вартості транзиту. 

Протягом 2013 року транзит природного газу коштував АТ «Газпром» у діапазоні  $ 3,09-3,12 за 1000 куб. м/100 км.

У першому півріччі 2014 року в зв’язку зі зниженням ціни на газ цей  тариф становив $2,74 за 1000 куб. м/100 км. 

Ще раз наголошуємо, що вказаний контракт є чинним і сьогодні.

3 вересня 2014 року постановою КМУ України №501 затверджено тимчасовий «Порядок формування тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами територією України», в якому використано, як анонсувалося, Європейський підхід до визначення тарифу з застосуванням точок входу в газотранспортну систему, розташованих на державному кордоні України, та точок виходу з газотранспортної системи, розташованих на державному кордоні України. 

Приймаючи зазначену постанову, Кабінет міністрів України встановив: 

— строк дії визначених порядком тарифів із 1 листопада 2014 р. до 31 грудня 2014 року;

— доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом із ПАТ «Укртрансгаз» до 20 жовтня 2014 р. затвердити примірний договір про транспортування природного газу магістральними трубопроводами, який буде діяти в період із 1 листопада 2014 р. до 31 грудня 2014 р.

— доручив НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз» невідкладно вжити заходів для приведення договірних відносин із питань транзиту природного газу територією України у відповідність з цією постановою.

Останнє положення є найбільш важливим для розуміння теми. 

Важливо зазначити, що дія положень цієї постанови не може поширюватися на населення, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» для потреб населення використовується газ, видобутий на території України, який немає точок входу в ГТС на території державного кордону України, а точками виходу є вентилі побутових споживачів.

Насправді цей Порядок станом на сьогодні має виключно формальний та популістичний характер, бо тільки засвідчує розробку Україною такої формули – не більше.  

Чи застосовуються вони на практиці до існуючих з АТ «Газпромом» правових відносин? Звісно, ні, оскільки контракт 2009 року чинний на сьогодні та залишатиметься таким до укладення нового, досягнення згоди між сторонами про зміну його положень чи розірвання в судовому порядку.

Тому, що б нам не обіцяли та не говорили можновладці, сьогодні визнана іншою стороною господарських відносин вартість транзиту природного газу територією України становить близько $3 за 1000 куб. м на 100 км. 

При цьому наведемо статистичні дані: 

за оцінками "Інтерфакс-Україна", згідно з формулою розрахунку ставки плати за транзит газу, НАК «Нафтогаз України» втрачатиме на транзиті понад $300 млн щорічно через зменшення закупівельної ціни на російський газ з $400 до $268,5 за тисячу кубометрів.

Транзит природного газу через українську ГТС у 2013 році становив 86,126 млрд кубометрів, що на 2,2% більше, ніж у 2012 році. 

За підсумками 2014 року обсяг транзиту російського газу територією України становив 62,2 млрд м куб, що менше минулорічного показника на 28%.

Отже, валовий дохід ПАТ «Укртрансгаз» від його безпосередньої діяльності з транзиту природного газу за минулий та, швидше за все, і в цьому році матиме тенденцію до скорочення – за рахунок як зменшення обсягу транзиту, так і падіння тарифу на транзит. 

При цьому з кожним роком стан ГТС України тільки погіршується і чомусь маємо тверде переконання в тому, що експлуатаційні витрати на його утримання в працездатному стані не мають тенденції до зменшення.

Таким чином, сама система газопроводів в Україні не змінилася, як і їх протяжність, не зменшилися витрати на утримання, але зменшився дохід від його функціонування. 

Маючи розрив між доходом та витратами, не маючи важелів, для зміни умов контрактів 2009 року в частині, що стосується транзиту, Уряд вирішив заткнути утворену діру за рахунок населення, піднявши тариф на транспортування природного газу. 

Замість того щоб переглядати газові контракти з суб’єктами господарювання, які використовують магістральні газопроводи України саме для транзиту своєї продукції до точок виходу, дохідна частина балансу ПАТ «Укртрансгаз» наповнюватиметься населенням, а основний споживач послуг державного монополіста продовжує сплачувати за тарифом, близьким до $3.