На моєму окрузі виборизайшли в особливо жорстку фазу. Явипередила по рейтингах "пральнумашину" Януковича-Колеснікова назалізниці – самовисуванця ЯрославаДубневича.

 Тому він вирішив понижуватимій рейтинг з допомогою бруднихтехнологій. Його команда і ранішепрацювала ганебно: їх газета "НашаБатьківщина" в кожному номері обливаламене брудом (то друкувала фальшивудовідку, що я психічнохвора, то цілийсеріал, що я сама себе облила фарбою,писала, що я людина... Портнова таКоломойського (уявіть собі!). Але все цене спрацювало, бо не до кожної людинилипне бруд. Тому вони вирішили пітиіншим шляхом -"чорного піару" відмого імені. В селищах і містечках заразрозклеюються об'яви, що я запрошуювиборців на обід-зустріч то в ресторан,то банальну "наливайку".

Асьогодні взялися розкидати по округу100 тисяч листівок від мого імені, з моїмпортретом і написом: що "я так хочу вдепутати", що вимагаю від виборцівгроші на виборчу компанію, "не меншеніж по 500 грн." з носа. На листівці –виборчий рахунок. Не мій.


Те, що листівка маєшалений наклад я дізналася від власникадрукарні, де випускаю свою продукцію.Йому вчора запропонували досить пристойнусуму за випуск таких листівок. Але требавіддати йому належне – він відмовився.

Тому, коли наступногодня мені подзвонили мої агітатори тарозповіли, що в селі Мшана такі листівкивже розповсюджуються, я не здивувалася.

В Мшані працювало триавто з повним екіпажем чорних агітаторів.Мої підійшли до тих хлопів пояснити, щовони роздають фальсифікат, їм почалипогрожувати фізичною розправою.

Я дала завдання хлопцям(їх було двоє) не нариватися, а сама зПетром Ярошем, керівником мого штабувирушила в Мшану. По дорозі ми викликалиміліцію, адже мали справу з грубимпорушенням виборчого закону.

Повертаючи з траси наМшану, ми побачили три авто зловмисників,які рухались нам на зустріч.

Я розуміла, що зловмисниківтреба затримати до приїзду міліції таздати їх в руки правоохоронцям, адже,як інакше довести 165 тисячам виборцівмого округу, що листівки це фальсифікат?

Тим паче, я до сих піржалкую, що не змогла затримати хлопця,що облив мене фарбою. Тоді ніхто би нестав дурити людям голову, що я сама себеоблила. А так на окрузі, щотижня виходить"Наша Батьківщина", яка в кожномуномері з цього приводу друкує продовженнябрудного телесеріалу: "Фабованалисиця-1", "Фарбована лисиця-2"...Ібагато таких, що в це вірять! Це як ванекдоті: "Мойша я ж не маю доньки...".

В даному випадку ситуаціябула аналогічна, лише ще гірша для моєїрепутації. Тому командую Петру: "Перекривайїм дорогу". Але моєї куцої "ШевролеАвео" не вистачило на всю ширину.

Один автомобіль насоминув і пішов на відрив, перед двомаіншими, які пригальмували я вискочилана дорогу.

Повернулася до нихспиною, щоб зняти авто, що тікає. Зробилаодин кадр. Розвертаюся бачу, що з автопочинають вивалювати молодики в їхкишенях стирчать пачки з фальшивимилистівками. Авто, що відірвалося впередв цей час повертається до нас і блокуєнашу машину спереду. Бандючки кидаютьсявідбирати в мене фотоапарат і телефон.(Пізніше їх викинули в канаву білядороги).

Під час першого зіткненняя розумію, що на дорозі мені не утриматися,треба спробувати скочити в їх авто ітаким чином затримати бригаду до приїздупідмоги та міліції.

Зловмисники не розуміютьмого маневру і мені вдається опинитисяв середині одного з автомобілів.Бандючкам, як кажу: "У вас в машиніповно "моїх" листівок, то потерпітьі мене -самого кандидата". Але чорніпіарники не розуміють гумору і намагаютьсямене викинути з авто. Я тримаюся кількахвилин, мені допомагає Петро, якийперетягує на себе "увагу" частинибандючків. Але сили не рівні меневикидають з авто просто в кювет.

Бандючки застрибуютьв свої автомобілі та збираються рушати.Петро стає в них на дорозі, але переднійавтомобіль його збиває, Петро падає накапот. Авто продовжує їхати на невеликійшвидкості з Петром на капоті. В цеймомент автомобіль доганяю і я, на ходувідкриваю передні дверцята і заскакуюна підніжку. Авто набирає швидкість,мене випихають, але тримаюся з усіх сил,і мені таки вдається прорватися в салон.

Там ззаду глухі дверцята,мене вже не так легко викинути. Томупочинають бити та душити, але на моєщастя в тісному просторі вдарити сильнонеможливо.

Щоправда сили не рівні,мене хвилин через п'ять таки викидають.В цей час відривають від капоту Петра,б'ють його головою об машину, по білійфарбі вже тече кров, я кидаюся йому надопомогу, чіпляюся на капот поряд. Машинарушає з двома нами. Але потім зновузупиняється.

Нас таки відривають,мене відтягують в сторону просто заволосся і автомобілі чорних агітаторівзникають з місця події. Нажаль нам невистачило лише кілька хвилин, аджеміліція приїхала невдовзі так само, які наша підмога.

Далі ще цікавіше. Покими спілкувалися з міліцією повз наспроїхало авто, в салоні якого ми побачилифальшиву агітацію. Міліція затрималатой автомобіль. Щоправда ми не впізналиекіпаж, лише один чоловік здався намсхожим. Але на його одежі не було нашоїкрові. Може це була інша бригада. Хлопцірозповіли, що їм заплатили за розповсюдженняфальшивих листівок по... 50 грн.

Далі повз нас проїхалоавто у якому ми впізнали такого собіпана Сагана (що працює в штабі Дубневича),він знімав нас на камеру.

Але здається перемогатаки за нами! Навряд чи після цьогоінциденту Дубневич і надалі будевикористовувати технологію підробокпід моїм іменем.

Але який буде наступнийетап проти мене? Якщо ми вже пройшлистадію погроз і чорного піару, що далі?"Камаз" на дорозі?

Тетяна Чорновол