Письменник і журналіст Андрій Бондар помріяв про шахові переспективи в України. Особливо зважаючи на останні досягнення української шахистки Марії Музичук, яка стала чемпіонкою світу. Мрії, як відомо, мають властивість здійснюватися. Наведені нижче теж

А непогано було б, якби на хвилі шахової істерії в Україні відкрилися шахові школи, клуби, почали організовувалися турніри, формуватися мода на шахи, з'являлося більше гросмейстерів, більше чемпіонів, більше людей подружилися б з логікою і парадоксами цієї древньої гри.

Непогано було б створити державну програму підтримки шахів, заснувати міністерство шахів і комітет Верховної Ради з шахів. Непогано було би взяти якийсь районний центр. Наприклад, Білу Церкву і зробити там зразкову столицю українських шахів, напомпувавши місто інвестиціями, сучасними комп'ютерними центрами з вивчення шахів, ультрасучасними просторими залами, куди б на шахові турніри з'їжджався весь світ. Білу Церкву можна було би з цієї нагоди перейменувати на Чорно-Білу Церкву, а десь на півдороги з Чорно-Білої Церкви до Умані збудувати суперсучасний міжнародний аеропорт. А топоніміка Чорно-Білої Церкви... Провулок Боббі Фішера, пологовий будинок "Дебют", кладовище "Ендшпіль", дитсадок "Дитячий мат", рок-клуб "Рокіровка", пам'ятник "Гаррі Каспаров розриває пащу Анатолію Карпову"...

Ех, мрії...