Українсько-російська стрічка «Незламна» (в російському прокаті – «Битва за Севастополь») продовжує збирати рясний врожай суперечливих вражень. Так, Олег Покальчук переконаний, що йдеться про фільм із ворожою ідеологією, приналежною тим, із ким зараз воюємо на Сході України. До того ж, соціальний психолог наголошує на тому, що постать уже самої його героїні (Людмили Павличенко) є доволі сумнівною, адже жінка-снайперка – «один із багатьох вигаданих пропагандистських совітських персонажів».

Блогер Сегій Нагорний поставив запитання руба: «Незламна» – це українська стрічка чи кіно для ватників? При цьому наголосив на тому, що на показ ішов переглянути саме вітчизняну кінопродукцію. Однак виявилося, що робили її російські режисери й актори за совітськими стандартами, тож і вийшло щось аж ніяк не проукраїнське. Врешті-решт, очікування блогера не виправдалися, а сам він почувався обдуреним. Тому й зробив своєрідний огляд фільму.

Натомість у Володимира В’ятровича враження після перегляду «Незламної», на яку йшов «із великим упередженням», доволі несподівані. «Годі очікувати чогось хорошого від фільму, який в російському прокаті демонструватиметься під назвою «Битва за Севастополь», промоутером якого, між іншим, був одіозний Володимир Мединський. Але з приємністю зазначу – я таки помилявся», – визнав дослідник українського визвольного руху.

«Фільм – не шедевр кіномистецтва, часом нагадує радянсько-голлівудський мікс кіна про війну. Але жодних антиукраїнських випадів не містить, більш того в одному з епізодів (цікаво чи буде він в російській версії) згадуються сталінські репресії проти українців. – зазначив пан В’ятрович. – А головний меседж фільму, озвучений українкою Павличенко до політиків Заходу "панове чи не пора допомогти нам у війні з агресором", прозвучав дуже актуально:)».

Голову Українського інституту національної пам’яті потішило й те, що «фільм розчарує багатьох російських глядачів», які прийдуть на «Битву за Севастополь» і побачать «лише кільканадцять секунд» цього бою на екрані. «Купившись на слово Севастополь, очікуватимуть кіно про славу "руского оружія", а почують про ганебний відступ, який призвів до великих втрат,» – підбив підсумок шанований український історик.

У будь-якому разі, висновок щодо «Незламної» найкраще робити самотужки – при цьому, звісно, зважаючи на авторитетні позиції зі приводу. Очевидно, що кіно для цього слід подивитися. А от у кінотеатрі чи іншим чином – то вже на власний розсуд.