Україна переживає складні часи і коли нарешті вся увага світу прикута до подій на Донбасі та чекає від уряду країни рішучих дій, важливі рішення терміново, на жаль, не приймаються. А справа в наступному.

По-перше, ще з моменту анексії Криму, вже стало зрозуміло, що Будапештські домовленості 1994 року себе не виправдали.

По-друге, безрезультатність переговорів в Женеві, в нормандському форматі, консультації в Італії, зустрічі в Мінську, що тривають з вересня, не зупинили фактичного кровопролиття. У зв’язку з цим тисячі наших військових по всій країні потребують реабілітаційної допомоги – медичної, соціальної, психологічної.

Важливо розуміти, що світові лідери неодноразово наголошували на відкритості діалогу з Україною щодо допомоги в стабілізації ситуації. Звернулася до Президента Туреччини, аби наші лікарі отримали позитивний досвід реабілітації в країні Близького сходу. Міжнародні переговори – річ важлива на всіх рівнях, реалізація укладених угод – індикатор готовності спільноти знаходити єдиний знаменник у вирішенні нагальних проблем.

Розвиток чотирьох поколінь прав людини показав готовність світу домовлятися задля утвердження гуманізму, демократії, лібералізму. І дивно, що коли в країні йде війна, а світ почав демонструвати свою готовність допомагати Україні конкретними рішучими кроками, українські чиновники досить довго та, наче не розуміючи власної відповідальності перед народом, військовими, досить довго розглядають необхідність імплементації міжнародних угод з НАТО.

На сьогодні в підпорядкованих Кабінету Міністрів України відомствах та міністерствах перебуває угода про співробітництво у сфері підтримки між Кабінетом Міністрів України та організацією НАТО з підтримки (Support cooperative agreement), угода до програми надання допомоги НАТО-Україна в Україні з медичної реабілітації, з підтримки по допомозі Україні в реформуванні системи логістики Збройних Сил України, з підтримки про перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм…

Імплементація та ратифікація цих угод, з огляду на їх першочергове значення, в умовах ведення військових дій на теренах України, має відбутися невідкладно. Це моя принципова позиція, адже відкритість до діалогу світової спільноти з Україною має бути підтверджена негайно налагодженою комунікацією між відповідальними міністерствами та Кабінетом Міністрів України. Процедура погодження досить затягнута, а в умовах війни затягування строку розгляду «до останнього» є неприпустимим та навіть антилюдським. Висновки має надати Мінюст, профільні міністерства, потім Міністерство закордонних справ напрацьовує єдиний англо-український акт, який, зрештою, подає Кабінет Міністрів України, і вже на засіданні консолідується думка щодо необхідності розпорядження прем’єра подати певну міжнародну Угоду на ратифікацію.

Процедура дає змогу експертним колам висловити свої позиції необхідності ратифікації, але слід розуміти, що питання співпраці з НАТО на сучасному етапі з вище перелічених питань для України – шанс на дійсно вагому допомогу – швидку та фактичну. Я подала два депутатських запити, які в п’ятницю будуть проголошені з трибуни Верховної Ради України щодо результатів правової експертизи проекту Угоди з організацією НАТО з підтримки (NSPA) щодо співпраці у рамках трастових фондів НАТО з реформування системи логістики і стандартизації та фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в АТО, між Україною і НАТО та щодо надання Міністерством оборони України пропозицій Кабінету Міністрів України стосовно доцільності підписання Угоди. Головне питання: «На якому етапі правової експертизи знаходиться проект Угоди та у яких часових межах будуть надані результати проведення правової експертизи щодо укладення Угоди?». Адже час іде, люди потребують допомоги, а ніякої інформації в ЗМІ та в інших джерелах не спостерігається, а все відома позиція «перемовини ведуться» - не втішна та банальна.

Крім того, мною направлено 9 звернень до виконавців департаментів, міністерств з проханням пришвидшити розгляд необхідності імплементації угод. У формі депутатського звернення до прем’єра, який, до речі, звітував на засіданні фракції про основні напрямки роботи, висловила прохання у максимально стислі терміни сприяти реалізації закладених в угодах механізмів співпраці України з НАТО для забезпечення миру та налагодження комунікації з світовою спільнотою в умовах війни на сході України. Вважаю, за наявних умов, Прем’єр-міністр України має невідкладно, отримавши єдиний текст договорів, підписати розпорядження про направлення Верховній Раді України на ратифікацію відповідних угод. Будемо чекати фидбеку. Сподіваюся реакція у відповідь буде і, головне аби не на папері, а пришвидшенням конкретних процедурних моментів, якісними діями, ефективними рішеннями. Дійсно, питання реабілітації стоїть гостро, не може бути вирішене одразу, але імплементація Угод дозволить полегшити задачу допомоги наших військовим. Затягування процедури напрацювання єдиного тексту – відсутність акцепту, що є нерозумним за даних умов.

Щиро вірю, що Уряд зробить все можливе, аби найближчим часом запропоновані Угодами механізми співпраці з НАТО запрацювали, адже здоров’я наших хлопців - зерно генетичного потенціалу країни.