Київська волонтерка піймала кишенькового злодія

10.04.2015, 19:24 • 6361 • 2

Громадянський борг.

Вчора о 17:00 мала зустріч з представником Польші та фондом з України по питанню відпочинку дітей військовослужбовців за кордоном влітку. Зустріч була біля м.Мінська. Завершилась близько 18:00. Потиснувши один-одному руку в знак домовленості, ми розійшлися кожен у своїх справах. Моя справа - сісти в машину припарковану за 100метрів від місця зустрічі і поїхати забрати сина з садочка. Але не так все сталося, як бажалося.

Біля виходу з метро мене штовхнув ззаду чоловік і голосно вибачився, в цей момент його напарник заліз з іншого боку мені до кишені де лежав мій телефон (iPhone 5s). Не знаю звідки, може то Божа ласка перед святом, але я здогадалися і не відреагував на вибачення першим ділом схопилася за кишеню.

Я схопила крадія за руку! В ній був мій телефон. Ви знаєте що таке обурена українська жінка? smile emoticon я тримала його мертвою хваткою і голосно покликала на допомогу. Він вирвався. Але запізно. Люди зреагували і біля нас зібралося біля 5-6 людей. Слід подякувати хлопцеві на ім'я Сашко (я його не знала до цього інциденту, просто людина прийшла на допомогу). Разом з Сашком ми доставили крадія до пункту міліції що в самому метро. Там черговий визвав слідчу бригаду.

Крадій - судимий, документів не має окрім довідки про звільнення з в'язниці.

Результат: дала свідчення, написала заяву, проїхала в РУВД Оболонського району м.Києва. Пишуть статтю 154 п.3. Буде суд. І я піду! Може хоть краплиною але в нашому місті буде менше крадіїв.

Дядько кричав, погрожував мені розправою над моєю родиною але ми вже всі лякані-перелякані. В мене перелом зі зміщеннян на пальцях правої руки - то я так тримала бидло поки воно виривалися і поки не прибіг той самий Сашко на допомогу. Але то не біда, біда у тому, що таке робиться кожного дня. Дуже рідко вдається погань піймати на гарячому, а ще рідше люди доходять до кінця процедури. Зараз 2 ранку. Я тількі-но прийшла додому.....