Гілларі Клінтон не лише дружина американського президента Білла Клінтона, який запам’ятався сексуальним скандалом з Монікою Левінськи, а й самостійний політичний гравець.

2008 року вона вступилася Бараку Обамі за рейтингом. Відтак була держсекретарем у його уряді. Нині вона не лише найкраща правонаступниця американського президента, а й випереджає одвічних супротивників — республіканців.

Щоправда, до виборів ще більше, ніж півтора року, і все може статись, проте аналітики прогнозують їй велике політичне майбутнє.

У цій ситуації позиція Гілларі Клінтон щодо України не має суттєвого значення для американців. Війна Росії проти нашої держави видається їм екзотикою і далекою від їхніх кордонів. Україна для них слабка держава, а тому потребує підтримки в рамках демократії по-американськи — і не більше.

Зважаючи на дипломатичне минуле Гілларі Клінтон, не слід очікувати від неї різких оцінок на адресу Росії — як і не слід очікувати на зміну зовнішньополітичного курсу США. Швидше за все, він буде таким же, як і за Барака Обами.

Очевидно, Гілларі Клінтон основну свою увагу зверне все-таки на внутрішні проблеми, хоча їй доведеться звертати увагу й на кричущі протиріччя нинішнього світу, в тім числі й на стосунки з Росією і з ісламським фундаменталізмом.

Гілларі Клінтон кинула виклик всьому світу, але насамперед сама собі.

Вона вже давно оговталася від приниження, завданого чоловіком і його коханкою. Гілларі Клінтон — сильна жінка, аби зациклюватися на власних проблемах. Перед нею стоять інші завдання. Вона хоче бути схожою на Маргарет Тетчер і навіть перевершити її. Затримка з президентством на вісім років не мають суттєвого значення. "Залізна леді" теж не відразу стала прем’єр-міністром Великобританії.

Гілларі Клінтон має намір продовжити традицію зміцнення позицій жінок серед світових лідерів. Мова не лише про гендерну політику, а про зміщення акцентів. Там, де чоловіки домовляються з позиції сили, жінки практикують інші підходи.

За великим рахунком, Україні все одно, хто керуватиме Америкою після 2016 року. Проблема в самій Україні, яка поки що марно намагається з об’єкту світової політики стати суб’єктом. Відповідно тоді й змінюватиметься ставлення до нас з боку сильних світу цього.

Гілларі Клінтон буде важче, ніж Бараку Обамі. Світ стрімко змінюється. Вже ніхто авансом не дасть їй Нобелівської премії миру, як нинішньому американському президентові. Там, де він легко робив крок, їй доведеться робити десять важких кроків. Тим благороднішою є мета, яка стоїть перед нею.

Тим сильнішою в наших очах виглядатиме не лише ця жінка, а насамперед політик всесвітнього рівня.