У мене в руках диплом, який мені разом з іншими лауреатами сьогодні на сцені у Кельні вручив Фріц Пляйтґен, голова правління Форуму імені Льва Копелева.

Це було дуже символічно – двоє українців і два росіянина були відзначені Премією імені Льва Копелева.

Лев Копелев був активним учасником правозахисного руху, підтримував «Празьку весну» й польську «Солідарність», боровся за свободу Вацлава Гавела. Нагороду якраз і вручали за внесок у боротьбу за дотримання прав людини, мир і повагу до інших культур.

Поруч зі мною на сцені стояв Едуард Успенський. Не приїхав, але отримав диплом Андрій Макаревич. І був Євген Захаров, наш легендарний правозахисник. Власне, ці дипломи руйнують стіни ненависті та війни, які так активно будують агресори нового часу.

На церемонії був присутній голова Європейського парламенту Мартін Шульц. Під час вступного слова він особливо відзначив Україну, особливо наголосив на тому, що Україні потрібно допомагати, що Європа з Україною.

Я виступаю на різних майданчиках і в різних ролях, але в якій би ролі я не виступала, у якому би форматі не говорила про Україну, я бачу і вдячна за те, що Україну люблять, підтримують і дуже сподіваються на нашу перемогу.

Тому вкінці своєї промови я недаремно наголосила, що мрію у найближчому майбутньому сказати:

Війно! Ти програла!

Завершила свою промову я словами:

Мир крихкий – його треба берегти!

Мир хрупкий – его нужно беречь!

Der Frieden ist zerbrechlich! Man muss in schützen.

Після нагородження я заспівала пісню, яка, на мій погляд, найкраще передає широку душу українського народу, його миролюбний характер і глибокий погляд на себе й усесвіт – “Ніч яка місячна”.