Очільник відділунаціонально-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України МиколаЛяхович оприлюднив зауваги щодо проекту Закону України «Про заходи щодопідтримки центрів патріотичного виховання молоді» (зареєстрований у ВР від 09.04.2015,реєстр № 2626), який подали нардепи О. Горбунов, К. Іщейкін та ін.

На жаль, ці днімене просто завалюють різними документами, які треба негайно «обробити» і «прозвітувати».Так сталось і з цим надзвичайно важливимта актуальним законопроектом, який потрібен для національно-патріотичневиховання.

Протезаконопроект прописаний так, що робота «патріотичних центрів» може в кожномурегіоні трактуватися своїм «патріотизмом». До чого це призводить, ми бачимо наДонеччині й Луганщині. Тому оприлюднюю зауваження до поданого законопроекту,які сьогодні підготували у нашому відділі. Прошу зацікавлених осіб на нихзважити.

Оскільки поняття«патріотичне виховання» не дає відповіді на те, як мають узгоджуватисярегіональна та національна ідентичності, пропонується у назві закону та втексті використовувати винятково термін «національно-патріотичне виховання».Повна назва проекту закону – «Про заходи щодо підтримки центрівнаціонально-патріотичного виховання молоді».

Через відсутністьзагальнодержавної концепції національно-патріотичного виховання в даномузаконопроекті потрібно визначити його постулати. Зокрема, пропонується зазначити:«Національно-патріотичне виховання ґрунтується на духовно-культурнійсамобутності українського народу, популяризації української мови таконсолідації української молоді навколо державотворчих процесів та повазі догероїчного минулого українців у боротьбі за державну незалежність ітериторіальну цілісність України». Це дасть змогу уникнути вузьких регіональнихтлумачень патріотизму з їх деструктивними явищами, нав’язанимикраїною-агресором у деяких краях України.

Із метою координаціїдій у сфері національно-патріотичного виховання в законі необхідно передбачити,що керівники центрів призначаються за узгодженням із відповідним підрозділомнаціонально-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України ізпублічним обговоренням кандидатур.

Передбачитиздійснення координації діяльності центрів відповідним підрозділомнаціонально-патріотичного виховання Мінмолодьспорту.

Замінити у текстіпроекту закону термін «Вітчизна», що є калькою від російського «Отечество», алепоходить від українського «вітчим», на слово «Україна»

Задля уникненнязвинувачень у неврахуванні гендерної політики пропонується визначення«навчально-польові збори юнаків» замінити на «навчально-польові збори дітей тамолоді».

Окремим абзацомпропонується зазначити, що основою військово-патріотичного виховання має бутинаціонально-патріотична свідомість, що базується на традиціях боротьбиукраїнського народу за державну незалежність і територіальну цілісність Українита на сучасних євроатлантичних стандартах.

Із метоюуникнення різних тлумачень змісту поняття «національна пам'ять» пропонується упроекті Закону безпосередньо зазначити, що центри у своїй діяльності повиннікеруватися Законами України «Про засудження комуністичного танаціонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні тазаборону пропаганди їхньої символіки» та «Про правовий статус та вшануванняпам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

У пункті 11статті 4 проекту Закону пропонуємо після слів «національно-патріотичного тавійськово-патріотичного виховання» додати «на традиціях боротьби українськогонароду за державну незалежність і територіальну цілісність України та заєвроатлантичними стандартами», а після «початкової військової підготовки восвітніх навчальних закладах» додати теж саме. Після слів «інших заходів»додати «національно-патріотичного спрямування, що базуються на традиціяхборотьби українського народу за державну незалежність і територіальнуцілісність України».

У пункті 1 статті6 проекту закону після «та учасників» додати «за узгодженням з відповіднимпідрозділом національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спортуУкраїни». Після слів «державного і місцевого бюджетів» додати теж саме.