На центральних українських телеканалах не було ще жодної передачі, де б аудиторія в дискусіях політиків підтримала регіонала, литвинівця чи комуніста. Вони зазнають нищівних поразок. 
 
Натомість, їхні опоненти з опозиції, чи то об'єднаної, чи то «Свободи» або ж УДАРу, завжди здобувають дуже високий рівень підтримки, який не рідко сягає всіх 100 % і супроводжується гучними оплесками. Мається на увазі найрейтинговіші політичні ток-шоу на Першому Національному, «Інтері» та ІCTV.
 
Провладні актори залишають студії битими, що називається «на щиті». Коли виступають ці «стабіли», рівень їхньої  підтримки аудиторією (до того ж, завжди різною, зібраної з різних регіонів України) часто-густо  перебуває на рівні нульової позначки. Це давно система.
 
Одначе це чомусь не видно на результатах соцопитувань. Хто б їх не проводив - ПР неодмінно залишається на першому місці. Виходить, дисукусії на телеекранах і політичні рейтинги перебувають у різних вимірах, що не перетинаються. Суспільний настрій в телестудіях - один, а в соцдослідженнях - зовсім інший. Дивно, чому настільки великі розбіжності?
 
От і сьогодні, я переконаний, у Шустера провладні обов'язково програють опозиціонерам, а на рингу в Кисельова, в анонсованому повторному  поєдинку Яценюка з Тигіпком, перемогу здобуде перший.
 

У Штатах телевізійні дебати між політичними опонентами завжди супроводжуються коливаннями у виборчих симпатіях. А от у нас - скільки б регіонали і їхні сателіти не були покладені на лопатки, нічого в підсумку суттєво не змінюється.  Шкода. Точно як в тій приказці: «балакали-балакали, сіли та й заплакали».

 

Олексій МАЗУР