Вибори до Верховної Ради України продемонстрували поляризацію у політичних поглядах значної частини суспільства. Прихід у владу як право-національнихдержавотворчих сил та збільшенняелекторату комуністів як представниківідеї соціального протистояння (що ажніяк не базуються на ідеї суверенітету)доводить тезу: чим гірше живе народ –тим більше він стає агресивним. 

Електораткомуністів таки є обдуреним, говориться в блозі vorobus. Бо голосуючиза ідеологію інтернаціоналізму тасоціальної рівності прихильникикомуністів провели до парламенту далеконе кухарок чи матросів-желєзняків. Лідеркомпартії та його оточення є не меншзаможним, ніж представники правлячихрегіонів. І спираються у своїй політичнійдіяльності ті червоні багатії наросійськомовний малоосвічений люмпента пенсіонерів з того ж совковогопролетаріату.

Цікавим є те, щоприхильники «Свободи» - це люди різнихсоціальних груп (студентська молодь,пенсіонери, власники дрібного і середньогобізнесу, інтелігенція…) та національностей.Крім того за націоналістів голосувалипо всій Україні. Вони подолалип’ятивідсотковий бар’єр у Вінницькій,Волинській, Дніпропетровській,Житомирській, Закарпатській,Івано-Франківській, Київській,Кіровоградській, Львівській, Полтавській,Рівненській, Сумській, Тернопільській,Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій,Чернігівській областях та у місті Києві.Тому твердити, що представники «Свободи»є західноукраїнськими (або галицькими)маргіналами є абсурдно.

Поки діючий головаВерховної Ради день-два тому зробивцікаву заяву про «Свободу»: "Їй неможна відмовити в послідовності, а такожу тому, що вона вловила і підхопиланастрої людей. Перш за все, молоді істаршого покоління… Ксенофобські ідеякі інші радикальні позиції партіївимагають засудження і навіть правовогоприсікання".

То виходить, що політиків,які виступають за українськість державиУкраїна, яких підтримує левова часткаактивних громадян, потрібно юридичнопереслідувати (зрештою у нас це просто– є Печерський районний суд). А накомуністів, які ненавидять усе українськей закликають до відновлення СРСР (чимвиступають проти територіальноїцілісності держави), потрібно споглядатияк на норму?!

От цікаво, як людипроголосували за такого політичнозбоченого політика, що не раз паплюживвласну репутацію співпрацею ізрегіональним режимом. До речі, В. Литвинє професором (чи, навіть, академіком)історії. То кому б, як не йому, орієнтуватисяякі політичні сили (як мінімум у ХХстолітті) діяли за українців, а хто їхнищив.