Віктор Хведорович вертів в руках указ про відставку Миколи Явовича. Микола Явович вертівся на стільці вичавлюючи з себе слова на свій захист.

- Віктор Хведорович, Ви ж панімаєте, це ж папаредники всьо. В такіх условіях прийшлось работать. І Бібіпко цей все мене підсиджує.

- Ти, Коля, хостом не крути - незадоволено сказав харант - В нас колектив складний, але сп
раведливий і любить тих, що заробляють самі і дають заробити іншим. А ти всьо папередники, Бібіпко...

- Так я ж вєрой і правдой...

І сєстрой іх Надєждой - розреготався Віктор Хведорович - Надєждой ситий не будеш Коля. Пора тобі на дачу капусту ростить, а не в государствєнних масштабах її збирать, так сказать. Дорогу треба давати молодим і успішним, Гарбузіву наприклад або тому ж Бібіпку. Я ще не вирішив.

- Я ж старий конь, я не іспорчу - занив Микола Явович

- Дорого ти мені обходишся, старий коняка - буркнув Віктор Хведорович - чув ти зимові копита за 26 тисяч колесо прикупив.

- Так папередники ж, не лишили старих - не розгубився Микола Явович.

- Дивись щоб ти шляхом папередників не пішов - уміхнувся Віктор Хведорович - іди поки, працюй.