ДемаршХорошковського кілька тижнів тому.Демарш Попова щодо бюджету 2013,проголосованого регіоналами. Чи такимвже монолітом входить в глобальнийкризовий рік Партія Регіонів?

З-під чавунноголюка  киплячого казана під назвоюПартія регіоніввряди-годи прориваються викиди пари,котрі не тільки в свисток вилітають, ай поза свисток. За останні кілька тижнівсталось два таких викиди поза свистокі вони виявилися настільки виразними,що сколихнули вже застояну  чи пакінерційну сформовану думку проодностайність і дисциплінованість ПР.Спочатку генерал армії і першийвіце-прем’єр Хорошковський  загодину до зустрічі прем’єра Азарова зросійським колегою Медведєвимвисловлюється про неможливість входженняУкраїни в Митний Союз, про те що такевходження суперечить українськомузаконодавству, а тепер от київськийадміністратор Попов влаштував черговийдемарш щодо проголосованого  його однопартійними  колегамидержбюджету 2013.

Як сказав биодин кіно персонаж : - Тєндєнціяоднако!Такий партійний тягни-пхай можебути спричинений не лише успіхом ПРна останніх парламентських виборів, ай страхом опинитися поза бюджетнимифінансовими потоками тієї чи іншоїолігархічної групи в ПР.  Враженнятаке, що окрім Миколи Яновича  жоднаіз таких груп не пробує пропонуватисвої рецепти протистояння глобальнійкризі, чи може ці рецепти  притримуютьдо формування нового Кабміну?  Ів процесі формування нового Кабмінустільки бажаючих зміцнити власну свободу(фінанси), за рахунок зменшення свободи(фінансів) когось із парнерів (конкурентів).

Точи парнерів , чи конкурентів.Парнерство-конкуренство колись булопрерогативою колисть!!! правлячої  «НашоїУкраїни». Ну і де тепер НУ, і де її блискучілідери? Колись ця партія розсипаласясаме через те, що  будь-якувнутріпартійну дискусію розпочиналаіз великого публічного галасу, колиполітичні конкуренти вже встигалисформувати власну політично виграшнупозицію із будь-якого приводу, котрий,власне , і  провокував дискусію.

Регіонализавжди були інакшими, регіонали добревивчили саме компартійний радянськийдосвід партійного будівництва, до тогодосвіду якраз і був по інерції готовийїхній виборець. А значить оприлюдненнюпартійної позиції завжди передувалажорстка внутріпартійна дискусія. А вжеопісля – визначені спікери доносилипартійну позицію до свого і не своговиборця. Тепер, здається ця тенденціяміняється і спричинили її не канонічнірегіонали, не ті політичні персонажі,котрі створювали партію з нуля, ановопосвячені – І Хорошковського,  і  Поповаважко назвати канонічним регіоналом,на відміну від  Януковича, Азаровачи  Звягільського з Рибаком іЄфремовим.

Колись були часи коли урегіоналів дозволено було бути вільнимихудожниками хіба Тарасові Чорноволові,та контрольованим подразникам -Колесниченкові  та Болдирєву.Тепер же ці два демарші свідчать проте, що регіонівський колосс починаєрухатися не з причини землетрусу,  ачерез розгризання внутрішніми термітами.І найголовнішою з причин, очевидно, єстрах частини грошових мішків відрегіоналів опинитися поодаль відфінансових потоків в переддень новоїхвилі глобальної кризи. То може вочікуванні кризи краще боротися не задоступ до фінансових потоків, а заспрощення  і лібералізацію веденнябізнесу в Україні. Щоб люди самі себевирятували, а разом із собою і контрольовану,але не рятовану, олігархами економіку.  Аджеза відсутності нафти і газу вартовідпустити підприємницьку ініціативу,а не боротися за бюджетне бабло, котрехоч і перемагає зло, але дуже на коротко,а потім зло повертається ще більшвигадливим і загартованим. 

А можерегіонали відчули себе вже чимось назразок своїх партнерів – КомпартіїКитаю, котра за партійної монополіїпросто вимушена бавитися в різні партійнілінії. Може регіонали вже настількизміцнилися, чи опозиція настількиослабла, що весь спектр суспільнихдискусій перекриваються силами правлячоїпартії. Чи може вже як гуляти то гуляти– чого б тоді вже й не обрати головоюпартії, наприклад, Віктора Ющенка, тодіочікуваний результат абсолютнопришвидшиться. І називатися такий партпроект буде не інакше як Партія регіонівНашої України. Третій демарш, напевне,варто чекати вже на день відкриття сесіїВерховної ради нового скликання. А бона  Святого Миколая – тоді знайдетьсяякийсь ново посвячений регіонал, котрийпублічно засумнівається в тому, щоСвятого Миколая по-батькові зовсім неЯнович!!!!

Володимир ЦИБУЛЬКО