Міністерство Внутрішніх Справ в особі генерал-майора Олександра Гончарова виступило з наміром створити Єдину Національну базу обліку генетичних ознак людини, зібравши ДНК всіх українців.

Єдина Національна база обліку генетичних ознак людини вкрай необхідна правоохоронним органам, заявив 28 лютого перший заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Олександр Гончаров під час круглого столу за участю представників Генпрокуратури, міністерств охорони здоров'я, юстиції, СБУ і вчених.

Гончаров зазначив, що створення такої бази «стримується через відсутність чіткого законодавчого врегулювання цього питання і недостатню кількість та потужність наявних ДНК-лабораторій». Гончаров закликав присутніх «проявити державний підхід та максимально сприяти утвердженню Концепції Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій і створення Національної бази даних генетичних ознак людини для використання в оперативно-службовій діяльності ОВС на 2014 - 2020 роки».

Але хто дав право Гончарову визначати, що всі громадяни України повинні надавати так званій національній базі свої генетичні ознаки? Хто він такий, щоб приймати за всіх громадян такі рішення? Якщо у голові генерала Гончарова відбуваються, як видається, такі спалахи дивних фантазмів, то йому краще звернутися до лікаря, або ж подати у відставку. А на круглому столі хай би розповів, коли в Україні припиняться масові політичні репресії і переслідування українського народу, коли у слідчих ізоляторах перестануть мордувати громадян України, коли міліціонери нарешті перестануть раз по раз ставати фігурантами кримінальних справ і вчиняти злочини, прикриваючись своїм статусом.

Якщо ж Гончарову так хочеться створити Національну базу даних генетичних ознак людини, то нехай дає в цю базу свою ДНК, ДНК своїх дітей, батьків і дружини, якщо вони у нього є, своїх близьких, а не вирішує за всіх українців, що їм робити. Може одразу оцифрувати свій геном, передати в іншу базу даних оцифровану рогівку свого ока, заодно витатуювати на чолі цифру 666, число звіра, як сказано в Апокаліпсисі Іоана Богослова, щоб Сатана одразу міг його розпізнати.

Хто взагалі такий, цей Олександр Гончаров? До недавнього часу він очолював Управління Міністерства Внутрішніх справ у м. Севастополі. Як він сам розповів в інтерв’ю виданню «Слава Севастополя», Гончаров закінчив юридичний факультет в Ростові-на-Дону, з 1983 року працює у міліції, спочатку починав з посади дільничного інспектора, потім став інспектором по бойовій і службовій підготовці, вчив міліціонерів стріляти. У 1995 році був призначений начальником слідчого відділення одного із райвідділів міліції у Макіївці, Донецької області. З того часу і до 2005 року працював у Макіївці, а в 2005 році, за його словами, коли в міліції був великий відплив кадрів, він теж вирішив звільнитися у запас. Повернувся у правоохоронні органи через 4,5 роки – на посаду заступника начальника слідчого управління Донецької області – начальника відділу по розслідуванню вбивств.

То ж краще нехай Гончаров розповість, як він боровся із злочинними бандами на Донбасі, а не змушує всіх українців надавати так званій базі доступ до своїх генетичних особливостей. Чи може Олександр Гончаров неуважно читав Конституцію, де в статті 28 зазначається: «Кожен має право на повагу до його гідності. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам», а в статті 29 йдеться: «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість». Стаття 32 визначає, що «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», водночас, в статті 22 закріплено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Тому для того, щоб в головах генералів, офіцерів та рядового складу працівників міліції, а також в усіх державних службовців і чиновників не народжувалися такі ідеї, їм треба уважно вивчати Конституцію України, і неухильно її дотримуватись. Можливо, їм потрібно провести лікбез щодо вивчення Конституції, особливо статті 5 про те, що єдиним джерелом влади в Україні є народ, та статті 60, яка визначає, що «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Олег СОСКІН