Цілий день проїздив у метро. Враховуючи, що маю авто, не скажу, що користуюся ним дуже часто, але раз-два на тиждень, в умовах транспортного безладдя, із задоволенням спускаюся під землю, швидко і зручно. Та й з людьми завжди поспілкуватися приємно і цікаво відчути настрої. Але зараз про інше. Так от.

Я протягом 5-ти років їздив до школи у метро, щодня, з "Мінської" до "Льва Толстого". Особисто я, ніколи не сідав у вагонах. Це не хизування, просто так ще з малку, мене привчив мій, нині покійний, тато. Ну, хіба якщо вагон зовсім порожній. А от сьогодні побачив як сидять молоді "мордовороти" під два метри, опустивши очі і втикнувшись, для вигляду, у якісь журнали або телефони і роблять вигляд, що дуже зайняті.

А перед ними стоять літні жінки або дівчата, реакції - нуль! І це майже в кожному вагоні. Не втримався і двом ( на різних маршрутах) зробив зауваження, змусив піднятися поступитися місцем бабусі та жінці. Щоправда, піднялися, почервоніли, але не обурювалися і навіть вибачилися, що не помітили. Напевно, якщо кожен буде змушувати таких людей поступати гідно, то й, ситуація покращиться. Адже, ми самі виплекали це покоління, інфантильних та байдужих. Треба щось змінювати, бо так ми далеко не підемо...

Хромає у нас культура виховання, етика чоловічої поведінки і елементарна повага до літніх людей та представників слабкої статі.

Зорян ШКІРЯК