Сьогодні мені зателефонували небайдужі мешканці Голосіївського району і повідомили, що в Совські пруди почали зливати якусь речовину із аміачним запахом.

Поїхавши туди (це між просп.Червонозоряним та вул.Кіровоградською) ми вже нікого там не застали, але відчули в повітрі якийсь отруйний запах та побачили жахливий стан озер, вода їхня забруднена і, скоріше за все, просто отруйна, на близько 100 метрів ділянки відбувається зсув грунту, пошкоджена вже асфальтна пішохідна доріжка, територія мальовничої зони відпочинку вкрита сміттям, будівельними відходами та гнилим м’ясом і поміж всього цього… в озері плавали дикі качки, а навколо бігала зграя злих, безпритульних собак.

Підняв колишню наукову класику, читаю: «Совські озера– це несподівана для Києва досить багата на види тварин  і рослин прісноводна ландшафтна екосистема, це екологічно чисте місце відпочинку для киян.» Зараз це місце можна підписати як «екологічна катастрофа».

В минулому році я вже підіймав цю проблему, подавав численні звернення до різноманітних районних та місцевих служб, але мене, як і інших стурбованих долею Совських прудів киян, влада не почула і проігнорувала це болюче питання. Мабуть, тому, що ця місцевість вже давно продана…

Адже, в наш час стало модним будувати штучні рекреаційні зони і, поряд з цим, знищувати місця відпочинку створені самою природою.

ТОМУ, ХОЧУ ЗВЕРНУТИСЬ ДО ВЛАДИ ТА ВЛАСНИКІВ СОВСЬКИХ ПРУДІВ: екологи кажуть, що на Совських прудах, попри все, мешкають червонокнижні види тварин. У торговельно-розважальних центрах їх ніколи не буде.

І, ще вивчіть, будь ласка, індійське прислів’я, воно саме про це місце відпочинку: “КОГДА БУДЕТ СРУБЛЕНО ПОСЛЕДНЕЕ ДЕРЕВО, ОТРАВЛЕНА ПОСЛЕДНЯЯ РЕКА И ВЫЛОВЛЕНА ПОСЛЕДНЯЯ РЫБА, ТОЛЬКО ТОГДА ЧЕЛОВЕК ПОЙМЕТ, ЧТО НЕ МОЖЕТ ЕСТЬ ДЕНЬГИ”.

P.S. В дитинстві разом з однокласниками ми ходили до Совських прудів  відпочивати, вивчали там природознавство, ловили рибу, катались на човнах.

Микола Даневич