Незалежність США від Британії коштувала колишній колонії приблизно 7-8 тис загиблих у боях патріотів, від 50 до 70 тис (разом з мирним населенням) померлих від ран, епідемій та різних інших військових негараздів. Ще десь 15 тис загиблих припадає на французьских та іспанських союзників бунтівних колонистів. 100 тис мешканців Штатів залишили країну під час війскових дій.

Британська корона втратила в ході війни з США безпосередньо на полі бою (в тому числі на морі) приблизно 6 тис вояків, ще десь 10 тис померли від ран та епідемій в Америці. Втрати німецьких найманців сягають приблизно 5 тис чоловік.

На початок Американської революції в 13 штатах мешкало плюс-мінус 3 млн жителів. З них 500 тис становили негри, котрі не вважали боротьбу за незалежність своєю (за винятком 5 тис чоловік) та до лав армії США не вступали, та майже стільки ж становили лоялісти (ватники того часу), які зберігали вірність британській монархії, до того ж зі зброєю в руках (таких "ополченців" воювало проти США на їх території майже 50 тис).

Тобто, "батьків-засновників" США підтримували всього 2 млн колонистів (разом з жінками, дітьми та старими) проти приблизно 15 млн підданих короля Георга III. Співвідношення 1 проти 7,5 (Україна - Росія - 1 проти 3).

Війна між Британією та США тривала 8 років та 5 місяців, і закінчилася, як ми знаємо, тим, що Сполучені Штати стали незалежною державою.

В першу чергу, звичайно, корона потерпіла поразку з економічних причин - тому, що ринки збуту в США, Франції та Іспанії були для неї закриті.

Але неважко підрахувати, що для ослаблої імперії чутливою стала військова втрата менше, ніж 1% від загальної кількості її вірнопідданних.

Тож, чекаємо.

До того ж, страшний зразок Американської революції на кшталт смертей її патріотів та мирного населення від ран та епідемій для нашого часу не актуальний - на щастя, медицина дуже сильно розвинулася з XVIII сторіччя.

Негативом є те, що "поріг чутливості" до економічних проблем, росту цін та людських жертв в Росії XXI сторіччя значно вищий, ніж він був в Британії XVIII сторіччя.

А ось те, що Мордор у своєму імперському нахрапі використовує напрацювання божевільного короля Георга III (1738-1820) в боротьбі метрополії проти незалежності колишньої колонії (з таким самим результатом), говорить дуже багато про його власну еволюцію. З прогнозуємим, добрим для нас, результатом.