Після голосних заяв глави зовнішньополітичного відомства Туреччини Мевлюта Чавушоглу минулого тижня під час політичних заходів НАТО в Анталії про порушення прав людини в Криму та іншої критики на адресу Росії, могло здатися, що в Туреччині відбувся перелом у сприйнятті ситуації війни між Україною і Росією.

Але не будемо поспішати. Дослухаємо Мевлюта Чавушоглу до кінця:

"Глава турецкой дипломатии считает, что Запад совершил ошибку, так как он поставил Украину перед выбором между Европой и Россией. "К сожалению, хотя Берлинская стена пала, этого не произошло со стеной в нашем сознании", - заявил Чавушоглу."

Отже, фраза про неприпустимість дій Росії на пострадянському просторі супроводжується звинуваченням на адресу Заходу, про те, що нібито він поставив Україну перед вибором.

Типове для його однопартійців сприйняття дійсності: є уряди, які вирішують, і стадо, яке потрібно гнати на випас. Вибір народу України міністр закордонних справ не помічає.

Але є ще й інше питання: а що це взагалі за закид такий на адресу Заходу? Що не подобається пану Чавушоглу? Що не так зробив Захід?

Як би потрібно було зробити інакше? І чи не здається турецькій дипломатії, що перед вибором увесь світ поставила Росія, розпочавши незаконні анексії та збройні вторгнення до сусідніх держав?

Тому не будемо поспішати з висновками: так, дійсно, здається, що турецька дипломатія серйозно переоцінила власні комерційні таланти, намагаючись монетизувати ускладення у відносинах цивілізованого світу з Росією. Росія цього не оцінила. Хто б сумнівався? Але чи зробив турецький уряд правильні висновки, чи остання тирада Чавушоглу - це лише тактичні заяви, спрямовані на підвищення ціни?

Поживемо побачимо.