Неодноразово від різних людей останнім часом доводиться чути один образ. Це образ «вітрини».

Як правило, він виходить із вуст оптимістично налаштованих людей, людей, які вірять у майбутнє нашої країни. «Україна як вітрина Заходу», «Одеса як вітрина реформ» тощо.

Але ніхто не каже, що Донбас – вітрина чогось там. А насправді якраз Донбас і є вітриною, наочним образом того, на що незабаром перетвориться вся Росія.

Донбас сьогодні – вітрина Росії. В ньому, як у збільшуваному склі, сконцентровано всі можливі вади, до яких ватне суспільство може докотитися за дуже короткий час. У ньому – образ того, як важке, консервативне і нереформоване суспільство втрачає гальма і несеться, як звізда струпаками, ламає, знищує, трощить; образ того, що чекає Росію у дуже короткій перспективі. Страшна, моторошна, набридлива, рутинна казка без кінця. Остаточний вихід з історії і занурення у простір міфу.

Тому що закон бумерангу ще нікому не вдалося скасувати.