Таке просте питання, ніби здається, що влада змінилась, мали змінитись принципи її роботи та характер взаємозв'язків між мешканцями міста та державними органами. Адже після Майдану у Києві, коли будівля КМДА взагалі стала "штаб-квартирою" протестувальників, після виборів, на яких народом були обрані нові представники - ми повинні були б відчути зміни. Як мінімум кількість резонансних справ у місті мала суттєво зменшитись.

Але що ми бачимо? Регулярно у столиці з'являються нові незаконні або сумнівні випадки, в кулуарах говорять про «передел» серед бізнес-еліт. Люстрація, на жаль, проходить занадто повільно і, наразі, не можна говорити про її суттєвий вплив на київську місцеву владу. Боротьба триває і для того, щоб дійсно змінити знов встановлений "статус Кво", - потрібно об'єднатись для захисту наших ідеалів. Взаємодопомога і чуйність до своїх товаришів мають стати основою для будівництва нового "соціального договору". Тільки так ми переможемо і зможемо з гордістю розповідати дітям про цей час і про те, що ми зробили власними руками. Мені хотілося б розповісти вам про один резонансний випадок, що дуже вразив мене. Про цю історію вже декілька раз писали журналісти, але, як видно з того, що конфлікт не вичерпано, додати гласності цій історії не завадить.

У Києві, в Голосіївському районі, за адресою проспект Науки 42/1, є ділянка площею близько 1 гектару, конфлікт навколо якої тягнеться аж з 2006 року. Там знаходиться декілька житлових будинків та територія для відпочинку зі спортивними майданчиками та стадіоном. Неподалік розташований Голосіївський ліс, що робить місце комфортним для проживання мешканців. На території протягом останніх років проводиться щорічний фестиваль "Сили добра", цього року в рамках події планується збір коштів для поранених українських бійців із зони АТО.

Важливий момент - поряд з ділянкою розташований Інститут ядерних досліджень НАН України, на території якого знаходиться працюючий експериментальний ядерний реактор, а комунікації резервної системи охолодження проходять саме під цією ділянкою.

У 2006 році Київська міська рада віддала цю територію під будівництво житлового комплексу компанії "Будконсалтинг-Інвест". І це не зважаючи на відсутність інформації про механізми відселення мешканців будинків, знищення спортивно-оздоровчої зони та потенційної небезпеки ядерних викидів. За словами працівника Інституту дана територія потрапляє в 3-х кілометрову "зону спостереження", на якій здійснюється радіологічний контроль і яка є "зоною підвищеного ризику". Крім того, мешканці верхніх поверхів майбутнього будинку, а заплановано звести 24 поверхи, будуть у небезпеці, так як на цій висоті в повітрі можуть бути наявні викиди з реактора.

Протягом років компанія не чинила жодних дій щодо забудови даної ділянки, представниками компанії не було надано пояснення про умови відселення мешканців, Інституту не була надана проектна документація по зведенню будівель. Несподівано, аж у 2014 році, на територію завезли будівельну техніку. Мешканці самотужки зупинили забудовника, безрезультатно пробували зв'язатись з компанією, аж поки на зв'язок не вийшли представники компанії "УкрБуд", пояснивши, що перекупили ділянку. Мешканцям не змогли дати адекватного пояснення щодо того, яким чином і куди їх будуть відселяти. Протягом двох років вони збирають документацію, проводять мітинги та консолідують прихильників. За словами жителів, на їх заклик про допомогу відгукнулися сотні людей, а от державні інстанції або відмовляють їм у допомозі, посилаючись на те, що дана справа "не в їх компетенції", або надають формальні "відписки". Відомий український політик навіть забезпечив охорону території від забудовників. Місцеві мешканці надали міській владі пропозицію створення на цьому місці спортивно-оздоровчого скверу.

У четвер під стінами Київради був проведений мітинг. Основною вимогою було включення у порядок денний КМР питання перегляду рішення по цій території. Представнику ініціативної групи дали можливість виступити на засіданні Київради, проте, на жаль, міського голови не було на місці. Є обіцянки, але вони нічим не підкріплені. За словами учасників вони сподіваються "на чудо ... і суди".

І як ці люди можуть довіряти владі? Але цей випадок є не тільки свідченням наявності проблем у нашій владі, а й доказом того, що саме активна громадська позиція все одно переможе застарілі принципи роботи київської влади. Чесним чиновникам і політикам потрібно не словом, а ділом переконувати громаду у тому, що вони одне ціле і мають спільні цілі. Щоправда, це і є нормальним соціально-політичним процесом, просто хотілось би щоб даний процес пішов швидше і приносив менше болі та шкоди мешканцям міста.