Безсумнівно, що прокуратура і прокурори сучасної України – така ж «еліта» нашої держави, як і, скажімо, наркобарони в далекій Колумбії. І в передмістях Боготи або Картахени, і навколо Києва та інших міст і містечок нашої країни вам безпомилково покажуть таку собі зменшену копію Межигір'я – маєток якогось районного прокурора. Де цілком комфортно зміг би розміститися справжній латиноамериканський наркобарон – разом зі своєю приватною армією, кількома борделями та відділком місцевої поліції, які його й обслуговують. Власне, десь недалеко обов'язково ви знайдете таке ж за розмірами «гніздечко» доволі вгодованого начальника міліції, ДАІ, есбеушника і податківця. Джентльменський набір «поважних персон» нереформованої України. Всі ці трохи стилізовані копії Межигір'я за давньою традицією оформлено на тещу, сина, невістку або офшорну компанію-прокладку на випадок форс-мажорних обставин: скажімо, раптової зміни влади, після якої керівник цієї «еліти» тікатиме разом із колоною броньованих вантажівок, до яких встигли завантажити лише найдорожчі спогади про часи, віддані, як вони кажуть, «цій країні». Зрозуміло, що «спогади» конвертовано в готівку, дорогоцінності, різні камінці, банківські метали, антикваріат, твори мистецтва, тощо.

Події в київській прокуратурі й арешт заступника голови слідчого управління Генпрокуратури Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця, яких затримано за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах – ілюструють масштаби «ділової активності» тих, хто називає себе «правоохоронцями». 500 тисяч баксів лише у двох посадовців, плюс інші коштовності, лише з однієї спецоперації, проведеної під керівництвом новачка в наших правоохоронних структурах – заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе і голови СБУ Василя Грицака, демонструють будні нашої прокуратури. Посадовці якої часто діють спільно зі представниками інших силових структур: МВС та СБУ.

Звісно, арешт двох підозрюваних прокурорів – це ще навіть не початок. Це лише заявка, доля якої невідома. Адже далі мають бути викриті особи в цивільному, але при погонах, у споріднених силових відомствах. Які давно перетворили свою «правоохоронну» діяльність на своєрідний бізнес в особливо крупних розмірах. З обігом у сотні мільйонів доларів. Генеральний прокурор Віктор Шокін має пояснити суспільству, що відбувається у керованому ним відомстві, і чому це сталося зі призначеними ним особисто прокурорами. Адже всі ці призначення, як і самого Шокіна, так і його заступників, відбувались під акомпанемент читання мантр про боротьбу із корупцією. Слідство має встановити, між ким розподілялися фінансові потоки всередині самої Генпрокуратури і відповідність очільника відомства займаній посаді. Цілком логічно, аби громадяни отримали відповідь на питання: чи потрібен їм генеральний прокурор, під носом у якого відбуваються подібні речі.

Ментовсько-прокурорсько-есбеушна система має зазнати суттєвих змін. Без цього Україна буде продовжувати жити приблизно так само, як живе бідне населення, яке на плантаціях коки в колумбійських джунглях обслуговує тамтешню «еліту» – не лише добре організовану, а й тісно пов'язану між собою.

P. S. Цікавою ілюстрацією до всього вище сказаного, є повторне призначення на посаду начальника київської міліції раніше люстрованого і «помилуваного» президентом, Олександра Терещука. І справа навіть не в триповерховому будинку, який зводить генерал міліції в Жулянах, на виділених його дружині та мамі землях колишнього радгоспу «Совки» (про що докладно інформували медії.

Біда навіть не в тому, що генерал мешкає в маєтку, заробленому «непосильною багаторічною працею». А в тому, що представник старої системи, в якій діє тотальна кругова порука і циркулюють величезні фінансові потоки «знизу нагору», тепер керуватиме й тими молодими хлопцями й дівчатами в новій поліцейській формі, які дали присягу служити народові України і боротись з корупцією. В тому числі, й у своєму міністерстві. Адже, «не вливають вино молоде у міхи старі». Бо вірус і пліснява наскрізь прогнилої системи можуть потрапити й у новий посуд.