Цифри не брешуть, тому я завжди радий появі подібної аналітики. Вона дозволяє якісь думки підтвердити, а якість спростувати. Наприклад, «Народний Фронт» і «Радикальна партія Олега Ляшка», виявляється, слухняно голосують за реформаторські законопроекти (особливо добре партія Ляшка голосує на користь Нацбанку, хоча в публічних виступах все навпаки). Водночас видно, як на долоні, всі проблеми фракції «Блоку Петра Порошенка».

Стратегія перемоги БПП на минулих парламентських виборах полягала у формуванні списку з усіх можливих учасників переговорів, що є центрами сили. Фактично була вчинена спроба сформувати правлячу партію «всіх добрих людей» на кшталт Ліберально-демократичної партії Японії чи радше Інституційно-революційної партії Мексики.

Правда, за наших умов усе виходить не так, і в результаті отримали нову реінкарнацію «ЗаЄдУ» (як казав безсмертний Черномирдін, яку партію ми не створюємо, а все одно виходить КПРС). Тільки умови змінилися: після Майдану партія влади вже не може бути просто об'єднанням різних регіональних центрів сили, що мають різні цінності та цілі. Це стало однією з причин відносної поразки БПП на парламентських виборах.

Ми бачимо, як важко керувати великою мозаїчною фракцією БПП. Далі буде ще важче. Нещодавно я писав про «Самопоміч», де також нелегко разом консерваторам та лібералам. Відсутність ідеологічних та ціннісних об'єднань стримує український парламентаризм і обмежує темп модернізації країни.