На День Конституції журналіст Володимир Бойко опублікував текст своїх показів, що надав їх як свідок у кримінальному провадженні щодо притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності у сумнозвісній порносправі.

Нагадаю, 12 серпня 2013 року Гройсмана було виправдано Вінницьким міським судом (суддя Ю. П. Ковбаса) і визнано невинним у поширенні порнографії. Справа розглядалася два з половиною роки, 73 засідання. До виправдального вироку обвинувачений не дожив – 5 серпня серце Діми Гройсмана зупинилось.

Покази Володимира Марковича, як на мене, є сенсаційними. Знахідка для слідства, що містить купу важливої і цікавої інформації щодо виконавців і замовників злочину. Фактично Бойко «розклав на пальцях» прокуратурі всю схему злочину. Він, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, офіційно, як свідок, повідомив, що:

– Кримінальна справа щодо Д. Л. Гройсмана була сфабрикована під керівництвом колишнього начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Департаменту кримінальної міліції МВС України Ю. М. Кучера.

– Причиною, що спонукала Кучера ініціювати фальсифікацію кримінальної справи, стала обізнаність Гройсмана із каналами нелегального транзиту через територію України біженців із Сомалі.

– Вінницька правозахисна група, яку очолював Гройсман, була партнером Управління верховного комісара ООН у справах біженців, зокрема вона від імені й на кошти УВКБ надавала гуманітарну допомогу громадянам Сомалі, які намагались нелегально потрапити в Європу, але були затримані на території України. Оскільки затримані громадяни Сомалі опинялись у таборі біженців без документів і жодних засобів до існування, Гройсман та інші члени Вінницької правозахисної групи за дорученням представництва УВКБ здійснювали анкетування біженців, під час якого біженці розповідали, зокрема, в який спосіб їм вдалось нелегально потрапити на територію України. При цьому вони називали Гройсманові прізвища співробітників СБУ та Держприкордонної служби, які забезпечували їм «вікно» на кордоні та брали з них гроші (від однієї то трьох тисяч доларів із особи) за нелегальне потрапляння на територію України з наступним нелегальним перетином україно-словацького кордону, а також прізвища співробітників міліції, які здійснювали супровід нелегалів територією України.

– Щодо Гройсмана систематично здійснювалися незаконні оперативно-розшукові заходи співробітниками УБОЗ УМВС України у Вінницькій області, а його телефони прослуховувались із санкції заступника голови Апеляційного суду Вінницької області, про поінформованість Гройсмана стало відомо учасникам організованого злочинного угруповання, яке займалось транспортування сомалійських біженців через територію України. У зв'язку з цим співробітники вінницького УБОЗ запропонували Гройсманові негласне співробітництво з тим, щоби він копіював для них анкети сомалійських біженців – із метою переконатись, що в цих анкетах немає прізвищ українських правоохоронців, яким сомалійці платили гроші.

– Після того, як Гройсман письмово відмовився, пославшись на те, що ці анкети є власністю Управління верховного комісара ООН у справах біженців, йому стали надходити погрози від співробітників УМВС України у Вінницькій області, що в такому разі міліція вилучить всі документи та комп'ютери Вінницької правозахисної групи й отримає доступ до інформації, яку повідомляють біженці, а самого Гройсмана засудять до позбавлення волі за сфальсифікованим обвинуваченням.

– Оскільки Гройсман був людиною, відомою в міжнародних колах, а файли, які хотіли отримати організатори незаконної міграції сомалійців через територію України, належали УВКБ, безпідставний обшук у приміщенні Вінницької правозахисної групи спричинив би міжнародний скандал. Тоді організатори незаконної міграції, передусім співробітники Управління боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Департаменту кримінальної міліції МВС України, вирішили порушити надуману кримінальну справу щодо Гройсмана і під час досудового слідства «випадково» провести обшук, у ході якого вилучити комп'ютери Вінницької правозахисної групи й анкети сомалійських біженців.

– Оскільки Гройсман був винятково законослухняною людиною й ніякого компромату на нього співробітникам правоохоронних органів зібрати не вдалось, кримінальна справа щодо нього була порушена за неіснуючими фактами начебто поширення ним порнографії. Заявником у справі виступив мешканець Києва, агент Управління боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Департаменту кримінальної міліції МВС України.

– Оскільки громадська діяльність Гройсмана викликала велике незадоволення начальника УМВС України у Вінницькій області В. В. Ноніка, останній виступив з ініціативою після обшуку кримінальну справу не закривати, а засудити Гройсмана до позбавлення волі. Організувати фальсифікацію кримінальної справи щодо Гройсмана Нонік доручив начальникові Слідчого управління УМВС України у Вінницькій області А. І. Хорзову. Останній залучив для складання завідомо неправдивого експертного висновку директора Вінницького художнього музею І. В. Безбаха, який узагалі не є фахівцем із питань, що потребували оцінки, натомість є позаштатним негласним співробітником УБОЗ УМВС України у Вінницькій області.

– Після порушення кримінальної справи був «випадково» проведений обшук у приміщенні Вінницької правозахисної групи без належних підстав і санкції одночасно з обшуком на квартирі Гройсмана. Обшук в офісі Вінницької правозахисної групи провели заступник начальник ВБЗПТЛ УМВС України А. В. Гречанюк, начальник сектору ВБЗПТЛ УМВС України у Вінницькій області С. В. Перцатій і співробітник УБКТЛ МВС України В. Ю. Черевко. Вони незаконно вилучили документи Управління верховного комісара ООН у справах біженців, які містили компрометуючу інформацію щодо організаторів нелегальної міграції сомалійців.

Також Володимир Бойко повідомив слідство, де шукати підтвердження своїх слів, – додаткові докази для підтвердження вини зазначених вище осіб:

– Факти відвертої фальсифікації кримінальної справи щодо завідомо невинуватого Гройсмана містяться в матеріалах самої кримінальної справи, у матеріалах заведеної в супровід оперативно-розшукової справи категорії «Захист», а також у службовому листуванні Управління боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Департаменту кримінальної міліції МВС України того періоду.

Чудова знахідка для слідства, чи не так? Очевидно, що отримавши такі покази, слідчий мав би після втамування дихання від неочікуваного щастя, щонайменше:

1) Встановити співробітників УБОЗ УМВС України у Вінницькій області та інших органів МВС та СБУ, які за період часу з 2008-го по 2013-й рік залучалися до здійснення оперативно-розшукових заходів щодо Гройсмана, зокрема – забезпечували оперативне спостереження за Гройсманом, прослуховування його телефонних розмов, тощо. Допитати зазначених осіб.

2) Витребувати матеріали оперативно-розшукових справ, заведених для здійснення оперативно-розшукових заходів щодо Гройсмана в період 2008–2013 рр., зокрема, заведеної в супровід кримінальної справи проти Гройсмана, оперативно-розшукової справи категорії «Захист», встановити всіх осіб, які складали і затверджували постанови про затвердження ОРЗ, складали будь-які документи в ході проведення ОРЗ. Перевірити даних осіб на причетність до вчинення злочину, що розслідується. Допитати цих осіб.

3) Витребувати всі рішення суду щодо надання дозволу на здійснення оперативно-розшукових заходів щодо Гройсмана, зокрема – рішення тодішнього голови Апеляційного суду.

4) Перевірити інформацію, надану В. М. Бойком, щодо причетності до скоєння розслідуваного злочину керівника колишнього начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Департаменту кримінальної міліції МВС України Ю. М. Кучера. Допитати його.

5) Перевірити інформацію Бойка щодо причетності до скоєння розслідуваного злочину таких осіб:

– колишнього начальника УМВС України у Вінницькій області В. В. Ноніка;

Валерій Нонік

– колишнього начальника слідчого управління УМВС України у Вінницькій області А. І. Хорзова;

Анатолій Хорзов

– директора Вінницького художнього музею І. В. Безбаха.

Ілля Безбах

Допитати зазначених осіб.

6) Отримати тимчасовий доступ до службового листування Управління боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Департаменту кримінальної міліції МВС України 2010–2012 рр. та долучити до матеріалів кримінального провадження всі листи, в яких фігурує Гройсман, кримінальне провадження щодо нього, канали нелегальної міграції із Сомалі тощо.

7) Допитати осіб, які проводили незаконний обшук у офісі Вінницької правозахисної групи:

– заступника начальника ВБЗПТЛ УМВС України А. В. Гречанюка;

– начальника сектору ВБЗПТЛ УМВС України у Вінницькій області С. В. Перцатія;

– співробітника УБКТЛ МВС України В. Ю. Черевка.

Як на мене, саме такі дії є найбільш логічними після отримання вищезазначених показів.

Але... Старший слідчий в ОВС СВ прокуратури Вінницької області, юрист 1-го класу із промовистим прізвищем Упорніков подумав інакше і 29.05.2015 року (через декілька днів після допиту Володимира Бойка і отримання доленосних для слідства свідчень, що дозволяють зібрати неспростовні докази винуватості всіх причетних) закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлення відсутності складу кримінального правопорушення) , про що надіслав мені листа.

Після отримання данного листа в мене виникли пропозиції:

1) до його автора:

– не обов'язково так ̶у̶п̶о̶р̶о̶т̶о̶ вперто намагатись відповідати своєму прізвищу. Можна спробувати змінити ̶д̶и̶л̶е̶р̶а̶ долю, почавши, наприклад, із нормального розслідування провадження N42013010010000435.

2) до генерального прокурора:

– перевірити приміщення прокуратури Вінницької області на наявність токсичних, радіаційних чи психотропних речовин, можливо, саме через це вже другий рік поспіль кожний слідчий чи процесуальний керівник у даному провадження ̶т̶а̶к̶и̶й̶ ̶у̶п̶о̶р̶о̶т̶и̶й̶ вперто намагаються закрити кримінальне провадження щодо фабрикації порносправи щодо Гройсмана.

– Скасувати ганебну постанову про закриття кримінального провадження та витребувати справу принаймні для перевірки.

– Надати вказівки новому слідчому провести необхідні слідчі дії, принаймні – зазначені вище.

Учора, 5 серпня, виповнилося рівно два роки, як Діми немає з нами. За ці два роки кримінальну справу намагались закрити вже тричі. Слідчий не соромлячись повідомляв на судовому засіданні, що «за загальним рішенням його керівництва» тут відсутній склад кримінального правопорушення.

Зрозумійте нарешті, ніхто з вас не злізе. Дешевше і безпечніше довести розслідування до суду. Якнайшвидше. Можна вважати це погрозою.